Сподобався форум - постав +1

П'ятниця. Контрастний душ.

Все про відносини між закоханими, батьками-дітьми, керівником-підлеглим і т.д..

Модератори: AndroVit, Igal, irma

П'ятниця. Контрастний душ.

Повідомлення sibstupa » 21 травня 2010, 15:17

П’ятниця. Самий улюблений день тижня, останнім часом. Почитав на Ковельському форумі новини про ЖЕКи, про парковки дебілів та рух в Ковлі. Один евакуатор, думаю, вирішив би основні проблеми парковки. Особливо у п’ятницю. В моєму місті це ‘’врожайний’’ день ГАЇ. Забирають машину на штрафстоянку і просто не встигають люди її забрати легально, бо треба взяти справку про відсутність несплачених штрафів, потім заплатити штраф за неправильну паркову, за послуги штрафстоянки та отримати підпис командира полку територіального ГАЇ і вже тоді на стоянку за авто. 99.9% народу ці дії закінчують лише в понеділок. СПАС та ГАЇ(ГІБДД) щасливі. Бабоси прийшли. Дуже дієвий метод. Я в п’ятницю вже після 16.00 вимикаю сотіки, бо інакше до самої ночі будуть дзвінки друзів та підлеглих допомогти витягти машину чи когось з витверезника. По привичці хотів запитати ‘’а в Ковлі ще є витверезники? А в Ковлі є???’’, але сьогодні п’ятниця, у мене ліричний настрій.
У мене контрастний душ. ЖЕКи у нас одинакові. Вода холодна і все! В Ковлі +20, в Новосибі +5. Позавчора їхав і на хвилин 10-15 потрапив у сніжну метіль майже в центрі міста. Правда сніг через 20-30 хвилин розтанув, та факт є. Майже 40 літ тут не можу до цього звикнути. Вода з початку травня холодна в крані. Мені звично, рази 2-3 в неділю в любу погоду виходжу на двір з відром води і поливаю себе на заздрість ‘’розвєдьонкам’’. Народ ‘’трахає’’ Єрмака в хвіст і гриву шо дурень компаса не знав, думав, шо рвонув в Африку. Просто вони про Африку не знають. Згадую Африку і Сибір для мене просто рай.
Відкриваю крана з водою, контрастний душ. Пару хвилин під водою, текіла. Для моєї мадами це шось нове та цікаве. Пуза у мене нема, не товстий. Мені особливо стидатися нема чого. Приймаємо контрастний душ не ради економії часу чи води. Просто так. Жінка поїхала до своєї матері розібратись з городом. У мене тисяча причин шоб не їхати, самий мізерний - машина не їде - треба промити інжектор. Прошу не глузувати, *інжектор* в нормі! Цікаво тут приймають рішення садити картоплю чи ні – сідає дядько дупою на землю і сидить якийсь час. Якщо земля прогрілась, то дупа дає команду ‘’садити’’. Цієї весни ще зарано, земля холодна. В Ковлі знаю вже редиска виросла. Згадав дитинство. Десь на початку червня в Старій Вижві були у родичів у гостині. Там і трапилась перша любов. Поспорили хто річку перенирне під водою при мадамах. Мені тоді було 6-7 років, але ж ВОЛИНЯКА! Пірнув і погріб під водою до другого берега, потім не міг вилізти на іншій стороні: сил нема, барег крутий, нема за шо вчепитись. Бовтався-бовтався, якось виліз, а мадама каже ‘’а ось бачиш квіточку в лататті, може зірвеш мені?’’ Піпєц! З тієї пори мадами мною не керують. У них є ціна. Колись керівники спецслужб Піндосії у В*єтнамі та Африці проінспектували службу підрозділів і зробили доповідь Конгресу, що бійцям треба 2$ на шлюху хоч раз в місяць. З тієї пори у США випустили банкноту якраз на 2$ цілою. Раніше було 1$, 5$,10$ і т.д. Отакі спогади в п*ятницю.
Вибачте за помилки, колись писав, що атестату Українського не маю. Спілкування тут на форумі це до всього і тренінг мови для мене.
sibstupa
 
Повідомлення: 485
З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 81 разів.

Re: П'ятниця. Контрастний душ.

Повідомлення Lisichka » 21 травня 2010, 16:07

Створіть блог, дайте в підписі посилання на нього, хто хоче, той хай і читає ваші роздуми на тему. :smu:sche_nie:
Аватар користувача
Lisichka
 
Повідомлення: 893
З нами з: 29 серпня 2008, 12:34
Звідки: місцева
Подякував (ла): 35 разів.
Подякували: 16 разів.

Re: П'ятниця. Контрастний душ.

Повідомлення Shelest » 24 червня 2010, 09:56

+1. Хоча чужих блогів не читаю, але це було цікаво.
Доверие рождает доверие, а контроль – порядок
Аватар користувача
Shelest
 
Повідомлення: 893
З нами з: 20 грудня 2003, 16:15
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 0 разів.
Район міста:

Re: П'ятниця. Контрастний душ.

Повідомлення Hapuga » 24 червня 2010, 20:57

Контарастний душ це те,що треба.Але... я... мммдя... :ps_ih: Незнаю як кому ,а мені подобається... пишіть ще :co_ol:
"И не бойтесь убивающих тело, души же не могущих убить..."
Аватар користувача
Hapuga
 
Повідомлення: 1826
З нами з: 29 січня 2007, 23:59
Звідки: з Горохова я!!!
Подякував (ла): 47 разів.
Подякували: 90 разів.
Район міста:

Re: П'ятниця. Контрастний душ.

Повідомлення Монах » 04 серпня 2010, 17:36

А зараз контрастний душ, бажано тільки, холодною водою навіть нічого раз 8 до обіду і 10 після. :ded_moroz:
Монах
 
Повідомлення: 14
З нами з: 14 лютого 2009, 19:29
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 0 разів.
Район міста:

Re: П'ятниця. Контрастний душ.

Повідомлення sibstupa » 20 жовтня 2010, 12:46

sibstupa
 
Повідомлення: 485
З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 81 разів.

Re: П'ятниця. Контрастний душ.

Повідомлення sibstupa » 22 жовтня 2010, 12:43

Писати про економіку , політику та інші теми схожі - нажити собі негативної енергії та недругів безліч, бо дійсно я живу інше життя в іншій країні, а мої теоретично-сатиричні опуси та, на перший погляд , придуркуваті запитання розцінюються як знущання. Тепер я знаю. Я тісно поспілкувався з багаточисельною родиною і зрозумів основне: «не сыпь мне соль на раны», а допоможи матеріально. Ніхто так не казав прямо, але все стало і так зрозуміло практично. Тепер тільки переказ того, що побачив своїми очима. Ну і трохи аналізу. Прошу вибачити, якщо у кого «глаз замылился», я побачив речі, які мене вразили дуже. І по-доброму, і по-іншому. Мені є з чим порівнювати.
Постараюсь бути толерантним.
Вже вдруге за це літо номер електронного білету в обмін на адекватну кількість валютних одиниць Візи зайняв своє місце на сайті авіакомпанії. Надійно і зручно. На вишині круга над Домодєдово кондішен лайнера засмоктав тліючий торф, я знаю цей запах ще з дитинства та й з інших географічних кординат. Комусь сморід, а у мене «галопірующая тахікардія» від спогадів. Крайній ковток «дютіфрішного» віскарика, Свєтік вгризлася обома руками в моє тіло – боїться посадок літаків, так і буде «заморожена» сидіти поки вже колеса шассі не розкрутяться на ВПП. Летить до чоловіка, все літо була в Новосибі «у мами?», поки там все горіло та смерділо під Москвою. Вийшли з літака…+38, я вже відвик від такого. Пригадалося, як колись на такому температурному екваторі вирішили висватати нашому мавпаку Манкану пОдругу. У сусідів була молоденька мавпочка . Колись ще напишу про цей прикол, вже можна. Дзвінки і вибачення столичним великим дядькам з холдінгу, друзям, що не залишусь, як домовлялись. Просто не можу уявити, як можна в такому смороді насолоджуватись шашликами. І який там буде смак, і чим вони будуть пахніти? Стільки текіли випити неможливо.
До поїзда Москва-Ковель десь 5 годин. Дихати неможливо, рятує кафешка з кондішеном і холодне пиво. На Київському вокзалі Москви народ сидить мокрий, а відійти метрів 300-500 від ж/д, зайти в кафешку та купити пляшку хоч мінералки чи тями нема, чи грошей шкода. Купи пляшку і сиди собі пару годин в прохолоді перед телевізором чи в інтернеті, кругом ВАЙФАЙ. Чекаю Володимира з Нью-Йорка, вже 50 років там живе, не дали їм колись жити в Рівному як і мені на Волині. Зустрілись. Зовсім не постарішав – в 65 як 45.
В купе тільки ми, в вагоні нашому по дві людини в половині купе, інші взагалі порожні. Народ не їздить, хоча ще саме літо. Думаю Москва втратила свою привабливість, тільки заробітчани трохи в плацкарті та такі як ми в купе. Білизну кинули і все! Ніхто мені постіль не заправив! Промовчав, але не вперше поїзда бачу. «В чужой монастырь со своим уставом не ходят?». Посмішка ж/д стюардеси, чай, кава, жарти «та наш поїзд тільки до Луцька і їде, погуляїте там, а ми почекаємо Вас, а потім вже й до Ковеля!». Все, я підняв руки, здаюсь в полон! Вагон чистий, купе чисте, кондішен запрацював як тільки колеса закрутились! За бортом +40, в купе +22, тіло саме тягнеться на поличку… Пішли чи то бурлаки, чи то ходоки. То німі якісь з порнушкою, то віруючі з образками. Лікується закриттям дверей купе. Але ж Володя! А як голова працює у нього! Балачки-балачки-балачки. Щаслива людина, може просто засадити для себе півгектара тюльпанами (не на продаж! Для себе, для настрою!У нього освіта по-нашому агроном). Слухав-слухав, ніч летить, ось і Хутір Михайловський – кордон. Прикордонники ввічливі, з інтересом роздивляються Володін паспорт американський, митники взагалі просто прогулялись. Може незабаром взагалі буде зелений коридор. До кордону поїзд просто летів, після - дуже часті зупинки і швидкість ніяка, та мені не на нараду, але хотілося б швидше. Ще пару годин і Київ! Пару літ назад приземлявся в Борисполі транзитом, тепер ось ж/д.
Поїзд прибуває десь в 5.30 ранку, на пероні ні одного міліціянта. Відхожу до кіосків- магазинчиків за мінералкою метрів за 20-30 від вагонів і ОПАНА! На мені сумочка з документами та грошима. Це саме те, що потрібно вокзальним бакланам. Один хапає спереду за сумку, другий б”є ззаду. Відчуваю низький рівень підготовки. По голові не потрапили, а шию не пробили толком, стою на ногах, трохи оху.. здивований. Боковим зором помічаю, що починають сюди бігти «валютчики» - при дефіциті часу припускаю шо то не мені на поміч, шо то одна контора. Нашо мені той клопіт! «Валютчики» різко зупинились, коли ті двоє «прилягли» на асфальті (оце мені ще гикнеться вже в Новосібі після відпустки, потім напишу). Думаю, як мені вскочити в вагон, там вузько, ніхто ззаду спини не заскочить. Але, бачу, гопота вже втратила до мене інтерес – з першого разу не вийшло «нада рвать когті». Я тоже довго не думаю. Вже в вагоні бачу, що тільки порвалась майка. В стані афекту болі не відчуваєш, давно відомий синдром війни. Настрій амно, крайній раз шось подібне було років 10 назад і то не в Україні, а тут Київ! Згадую машинально Нектона - получив такі по сибірській шиї, хоч і не морді. Так видно Вищий розум вирішив. Думаю, що гопота спеціально вибирає ранні поїзди з Москви, щоб бомбити лоховатих заробітчан та москалів. І чому нема міліціянтів??? Далі і в Козятині, і в Здолбунові, і в Рівному скрізь були 2-3 МВСники на пероні. Подзвонив приятелю з Києва та розповів про пригоду, може через свої канали запустять пару підсадних. Володю не відірвати від вікна – почалася Рівненьська область. Хатки низенькі та старенькі, але все чистенько. Де-не-де і котеджики нові стоять. «А чому ж пшаниці та жита майже не посіяно???» - у Володі свій професійний інтерес. Дійсно, пригадую років 20-25 назад їхав поїздом і всі поля були засіяні. Тепер мало. Хто його знає, може не вигідно стало продавати зерно. В моїй області на елеваторах ще врожай 2007 долежує, фермери не можуть продати вигідно, одні збитки, а експорт держава забороняє (інформація ЗМІ).
Мій комунікатор з буком в роумінгу жере мегабайти з бабосами, бо трохи пишу в Твіттер та фотки зкидаю, пару раз втрачався зв"язок і потім ловився Beeline (я не звернув уваги) і бабоси з рахунку потікли в 3 рази швидше. Яндекс-мані виручають, але ж шкода!
Ну ось і Рівне. Домовляємося з Володимиром (вони в Америці один одного по батькові не кличуть, то і я так з ним) через днів 15-20 зустрітись в Моршині попити мінералку з недільку. Поїзд їде далі. До Луцька ще пару годин. Іду поїсти в вагон-ресторан. Нормальний обід, нормальна обслуга. Не знаю що подіяло: моя українська чи «а у мене гривень немає, але гроші є». А швидше всього - їм по-барабану чим ти заплатиш, та й клієнтів обмаль. Борщ, стейк, свіжий салат, сік (230 дерев"яних – халява!). В Москві боявся чимось травонутись, а тут навіть думки такої нема, якось все по-домашньому. Заробітчани-селюки (вибачте) стараються показати «шо вони вхопили бозю за яйця», ж/д офіціантки їм підіграЮть, бабло пре в касу ресторана Львівської чугунки. Крім мене та цих 2-х йолопів в вагоні-ресторані нікого. Насолоджуюсь, просто насолоджуюсь і обставинами, і борщем, і вимкненою нарешті російською SIM . Все, я за кордоном для всіх! В Козятині запрошую мінялу в купе, міняю дерев"яні на гривні, купляю пакет Beeline без всякого паспорту і картки поповнення по-номіналу (прошу звернути увагу – картка на 15 гривень за 15 гривень, на 30 за 30, в Луцьку та Ковелі було не так, потім напишу). На сайті за 50 гривень купляю 200 Мб інтернету, однією проблемою менше. Але 3G не ловиться НІДЕ!
Попереду Луцьк. Багато планів: замок Любарта, родина, п”янка до ранку, Ковель, «Наше місто», «У свата», Вербка, Дубове, Луків, Стара Вижва, Мухавєц, Малорита, Брест. І той контрастний душ! До слідуючої п”ятниці!



sibstupa
 
Повідомлення: 485
З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 81 разів.

Re: П'ятниця. Контрастний душ.

Повідомлення Fantoman » 26 жовтня 2010, 17:44

Fantoman
 
Повідомлення: 2613
З нами з: 01 червня 2004, 18:29
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 18 разів.
Район міста:

Re: П'ятниця. Контрастний душ.

Повідомлення sibstupa » 28 жовтня 2010, 17:44

sibstupa
 
Повідомлення: 485
З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 81 разів.

Re: П'ятниця. Контрастний душ.

Повідомлення Fantoman » 29 жовтня 2010, 07:53

Fantoman
 
Повідомлення: 2613
З нами з: 01 червня 2004, 18:29
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 18 разів.
Район міста:

Re: П'ятниця. Контрастний душ.

Повідомлення sibstupa » 29 жовтня 2010, 12:11

В Луцьк поїзд прибуває десь після обіду. Мене зустрічають, багатьох молодших не бачив ніколи, з старшими не бачились років 25-30. Тут живе багато родичів. Потім казали, що пробували впізнати по фото з інтернету. На привокзалці три таксі, якісь лахмани. У нас на таких їздять чорняві джигіти і ми їх звемо «джихад-таксі». Прошу десь зупинитись біля банку. В першому обмін не получився: даю рублі – нема гривень. Думаю, може рублі не хочуть брати, знову підхожу вже з мертвими американськими президентами – результат той самий. Як так може бути в банку? Працюють на тих гривнях, що люди приносять? А ще з вечора замовити в головному офісі релігія не дозволяє? В іншому місці поміняли. Слідуюча зупинка супермаркет. Ніч пролітає як мить, стільки треба проговорити про все. Жестами запитую куди мені впасти і відключаюсь. Зранку пиво в барі! Чудове прохолодне живе пиво… Десь на третій день все-таки вибираюсь в замок. Зняв на фото і відео, заліз куди тільки можна було, купив сувенірів. Там своя атмосфера і думки, хто був – той знає. Ще сподобалась в”язниця, там така прохолода, можна схаватись від спеки, але тьфу-тьфу-тьфу!




Пора в Ковель. Купляю білет на автостанції, сідаю в автобус. Чи мені здалося, що я один був з білетом, бо інші люди просто заходили і водій потім зібрав гроші. Думаю, при такій системі на цій трасі ще довго не буде сучасних бусиків з кондішеном.
Ну ось і Ковель! Машин таксі на порядок більше як в Луцьку, є більш-менш нормальні мерси та бехи. В любу сторону 20 гривень по місту, дешевше Луцька на 10 гривень. Прошу довезти до тюрми, трохи поприкалувались «аби не в тюрму» і поїхали.
Другий день в Ковелі. Пам”ятник афганцям. Ніколи на сайті не згадувалось. А я завжди знав, що він є праворуч. Локальні війни і напіввідомі учасники напівлегальних операцій мене хвилюють завжди. Хіба справедливо, коли людина воює в інтересах Батьківщини, гніє в джунглях чи жере пісок на верблюжих стежках, а після всього, коли вже справа зроблена, по президентсько-генеральській традиції – не те що забутий, а просто викинутий , якщо живий, і тільки залізячка на грудях та запис в воєннику (і то не завжди, бо «чорний тюльпан» злітає через 15 хвилин і на тебе нема часу) нагадує про …
Шефи іноземних служб шукають своїх, пропавших в локальних конфліктах чи збитих над нейтральними водами, по всьому світу. Чіпляються за любу ниточку, котра може вивести на слід своїх бійців. Знаходять. Не можу пригадати чогось подібного.
Помічаю, що люди, які проходять біля пам’ятника, з якоюсь цікавістю дивляться на мене. Розумію, що стаю сентиментальним з часом, бо не можу стримати сліз. Як у нас кажуть «Хай буде Вам, братішки, земля НЕБОМ». Сьогодні з двома ковельчанами-інтернаціоналістами буду пити всю ніч житню з медом.


Були плани після пам”ятника перейти дорогу та зайти в бібліотеку до Ірми познайомитись, але тепер вже іншим разом. Одне бажання - швидше дойти до річки та зануритись і заспокоїтись. Вода знімає напругу, але бажаної прохолоди нема навіть на дні, вода прогрілась до дна.. У мене є час, години через дві зустріч в «Вогнику» біля церкви з однією з бізнес-леді міста. Давня історія. Рік-через-рік зустрічаємось в нейтральних водах, тепер ось в Ковелі. Ресторан порожній, думаю чому ніхто з базару не приходить обідати, це ж поряд? В інших місцях ресторани біля торгових центрів організовують бізнес-ланч по мінімальній ціні (до $3).
Стейк нормальний, просто попросив «пожарте шоб мені сподобалось». Текіли нема, є Мартіні та коняк ШАБО, Коктебель, Закарпатський, свіжовіджатого соку нема, зате є «Моршинська». Все чудово. На вулиці спека, а ми під кондішеном, розумію чому нас повели в куток – кондюк якраз в цьому кутку, добре шо народу мало.
Під вечір вибираюсь за місто. Диван під вишнею, житня з медом, сільська атмосфера, дівчата принесли хто гуску, хто сало, хто огірочки. Сумно, що вже і в селах є «розвєдьонкі». Вперше за останні років 25 кручу педалі ровера, на рамі Оленка і їдемо до річки освіжитись. Трохи шокує миття місцевими голови шампунем в Турії. Шокує тільки мене. Одинока копичка сіна накрита засохшими гілками. Хтось не встиг вивезти сіно, я йому вдячний.
Після 7-ї години ранку знову кручу педалі ровера до річки вже сам, трохи освіжитись та позакладати ті сухі гілки на копичку шоб дядько не сварився. В воді плаває хлопець, на березі стоїть мадама років 25-27. Трохи перебільшив – не стоїть, а хитається геть п”янюща ще з ночі. Лізе те чудо в воду. Я собі трохі далі стрибаю та кайфую. Через якийсь час чую хлопець кричить «Поможи!!!». Бачу мадама тоне, а хлопець ледь її втримує. Витягую її на берег. Мадама трохи проблювалась і хлопець потягнув її до тої копички. Перша людина, що кинулася матюком замість каменюки - була творцем цивілізації. Ну, думаю, вибачай дядьку, не покладу назад ті гілляки зараз, може іншим разом.

До слідуючої п”ятниці!
sibstupa
 
Повідомлення: 485
З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 81 разів.

Re: П'ятниця. Контрастний душ.

Повідомлення Fantoman » 29 жовтня 2010, 13:18

Fantoman
 
Повідомлення: 2613
З нами з: 01 червня 2004, 18:29
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 18 разів.
Район міста:

Re: П'ятниця. Контрастний душ.

Повідомлення sibstupa » 03 листопада 2010, 07:40

Нє, тут інша історія, пізніше в підсумках подорожі напишу. "Пляж" на фото ось тут http://www.youtube.com/watch?v=y6IydPAwnZY
sibstupa
 
Повідомлення: 485
З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 81 разів.

Re: П'ятниця. Контрастний душ.

Повідомлення sibstupa » 05 листопада 2010, 06:51

« … и вот я опять , покрытый дорожной пылью,
уныло бреду туда, где меня снова ждут тревога и грусть.
А мне бы расправить крылья
и к солнцу взлететь… И пусть я сгорю, я назад уже не вернусь…»
(из песни, Александр Абенд – Крылья)

Дуже люблю ходити пішки, аби тільки випадок трапився. Доїжджаю дизелем до початкової точки маршруту і полем-лісом… Тут ходили колись мої діди-прадіди.
Google Maps в комунікаторі , в допомогу 7 супутників, кросівки та пару 0.5 мінералки ну і бабоси не лишні. Знаю де хто тут жив з рідні і кого ще можна знайти. Знаю з дитинства в різних місцях джерела. Радує, що майже кругом є GSM. Відпочиваю кожні 6-8 км. Ну як відпочиваю, ковток-другий під деревом чи розмова в селі про своє. Можна ходити по прямій, але краще якісь зарослі дороги ну і нормальні також є. Деколи проїжджають то дядько на скутері, то тітка, ну і автівки трохи бігають. Раніше все на підводах та на роверах. Планую за день проходити 20-25 км з зупинками і щоб десь заночувати у людей. Що радує – де раніше були болота, то тепер можна трохи пройти. Провідав хутор прадіда і в лісі походив що за-Польщі мій дід прикупив кусок. Так мені в дитинстві розказували і показували. Природа чудова, у Сибіру більше екстріму(енцефалітні кліщі, апістархозна річна риба), а тут якось спокійно і органічно.
Першу ніч переночував у мого однолітка, він зрозумів «чий я», його мама (царство їй небесне)знала мою родину. Біля кожного села є свої могілки. Трави багато, але відчувається, що люди навідуються. Знахожу своїх. Розкладаю гостинці з Сибіру. І так біля кількох сіл, бо родина велика. Та ще є місця, де раніше хутори до виселення були. Майже з кожного місця дзвоню в Сибір, жаль відео дзвінок не працює – нема 3G. Освіжаюсь то біля колодязя, то в рові, то біля болота. Спека знатна, але це знайоме. Втомлений і щасливий! Коли є вода, то нічого не страшно. Джерела знайомого не знайшов жодного, все ровами понівечено. Тепер курс по GPS «куди німці не ходили». Якби відповідна підготовка ( не професійна – я про спальники та металодетектори) та не один був, то можна було б пошукати де той танк затонув в болоті. Не вірити не можу інформації. Принаймі в Ковелі від водопаду до Бахова в Турії знаю де є дві бомби в воді. Показали, одну своїми руками помацав. Пам”ять не можуть люди пропити. Кажуть, з річки МНСки вже трохи повитягували подарунки війни.
Ну що, за пару днів пішкадрала в кількох місцях купив морозива та мінералки - напівлегальні магазинчики в своїх хатах. Пару раз підвезли жигулями. Я чув, як люди казали потихеньку водію, що не здумай гроші з цього дядька брати. Але я залишав то в бардачку, то на сідушці по 50 гривень, вибачайте. Багато розмов за «калганівкою», багато інформації про війну та різних партизанів, багато фотографій в різній уніформі. Ось де поле діяльності історикам! В одній хаті розказують як розбирали німецькі бліндажі (коли фронт пройшов) і складали дерево в кучу, шоб потім хату побудувати, а зранку вже нема нічого, хтось повозив собі і показують мені хату, де нащадки тої людини живуть. Тоді всі всіх боялися. І той страх ще в генах живе. В іншому місці розповідають, що у когось був ніби зять москаль і за це хлопці з лісу не давали спокою тій родині. Могли запросто і прибрехати. Такий ми народ, що нам свято, коли у сусіда корова здохла. Хоча я бачив документи, де за спотворену інформацію СБ карала нещадно, але не завжди був час на перевірку і невинних з того світу вже не повернути.
На Шацькі озера щось нема бажання заглянути. Багато перечитав, багато передзвонив, порахував фінанси. Ще до поїздки на Волинь зробив висновок, що відпочити при рівних умовах краще буде в Єгипті. Полетів на дві недільки в Шарм-Ель-Шейх, потім вже в Ковель. Тому в районі Лукова вихожу на ж/д і сідаю в дизель на Ковель. Скільки протопав за ці дні буду потім рахувати. Розслабуха та блаженство! Віджатий як лайм. Ноги гудять, тіло просить горизонт. А очі автоматично шукають гарненьку мадаму. Очі знаходять другі очі, а там… як в тому анекдоті «уважаю таких - не могут, но всё равно просят».
До слідуючої п"ятниці!








sibstupa
 
Повідомлення: 485
З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 81 разів.

Re: П'ятниця. Контрастний душ.

Повідомлення Fantoman » 13 листопада 2010, 10:14

Автору догана з занесенням за пропущену п'ятницю.
Fantoman
 
Повідомлення: 2613
З нами з: 01 червня 2004, 18:29
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 18 разів.
Район міста:

Далі

Повернутись до Він+Вона, Він+Він, Вона+Вона )))

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість

cron