Сподобався форум - постав +1

Поетична творчість наших форумчан

Все про книги, читання, поезію, власну творчість і т.п.

Модератори: AndroVit, Igal, irma

Re: Літературна гілка форуму

Повідомлення Lisichka » 14 жовтня 2008, 21:59

Я медленно тону
В прозрачном киселе,
Я руку протяну,
Но не помогут мне.
И будут наблюдать,
Как погружаюсь я.
Им интересно знать
Возможность киселя.
Я больше не стараюсь,
И руки не тяну,
Я просто погружаюсь
К спасительному дну.
Я думаю найти там
Забвение невек,
Меня замаринуют,
Подпишут "Человек".
И в будущем когда-то
Откроют маринад
И спросят: "Что же было
Лет так 500 назад?" :D

ось так, я теж вірші пишу...
Аватар користувача
Lisichka
 
Повідомлення: 893
З нами з: 29 серпня 2008, 12:34
Звідки: місцева
Подякував (ла): 35 разів.
Подякували: 16 разів.

Re: Літературна гілка форуму

Повідомлення zax13 » 17 жовтня 2008, 14:05

Приємно відчувати,
Що є кому писати,
Приємно точно знати,
Що буде хтось читати,

Чекання цього миті,
А сонце вже в зеніті,
Та світить не яскраво,
Воно так не чекало,

Чогось того, що я чекаю,
Доки хтось інший, і не знаю...
Щось зробить, аби довести,
Що не дарма пишу листи...

Будь ласка, прокоментуйте наступний вірш, він мені дорогий...:

Сон

Прокинувся від того, що просто зрозумів,
Що маю йти і встав. Побрів...
Я йшов вперед, а всі назад тікали,
Боровся з смертю, коли інші пали,

Я йшов вперед, бо сон мені приснився,
Що мушу йти, тому я не спинився,
Коли і смерть переді мною стала,
І голосом своїм казала:

"Не дам тобі іти , вертайся,
Мені повір і не старайся,
Іти туди, там лиш Нічого,
Немає сна там точно твого"

Та я ішов, бо сон побачив,
Він ЦЮ путь мені позначив,
Дивно зараз це писати,
Скільки років... Не згадати...

Сон той був простий до болі,
Та не зміг його я волі,
Опиратися і йшов,
Бо гадав, що час прийшов...

Снилося мені багаття,
І розкидане навколо шмаття,
Я сиджу біля вогню,
Когось чекаю, чогось жду...

І тут відчув, що ХТОСЬ з'явився,
Я піднявся, обернувся,
І побачив, як в тумані,
Дівчину, що я кохаю...

І вона тихо шептала:
"Я тебе теж покохала,
Відшукай мене прошу,
Я тебе чекаю, ну?"

Я прокинувся й пішов,
Безліч всесвітів пройшов,
Та нарешті той знайшов,
Де не біг, а просто йшов...

Ще роки...тисячоліття,
Перестав шукати листя,
Що вона по нім ходила,
Чи шукати її співу.

Ще роки і я спинився,
Я шукати вже знемігся,
Тисяча п'ятсот три роки,
Та зроблю останні кроки.

Раптом голос цей почув,
Від якого не заснув,
Більше тисячи років,
Той, що кликав, що просив...

Дівчина поряд стояла,
З подругою розмовляля,
Розказала дивний сон,
Про пітьму і бій за трон,

Та вкінці вона сказал:
"Я там когось повстрічала,
І здається закохалась,
Навіть йому в цім зізналась,

Та зробила це для того,
Врятувати аби його,
Дивно якось, та здається,
Моє серце б'ється,

Швидше трохи ніж завжди..."
Я не витримав, зірвався,
Їй у розкрився і зізнався,
"Я блукав у тому сні,

Довго йшов, прошу прости,
Та будь-ласка не іди!!!
Довго йшов, за це пробач,
Ти смієшся? Чи це плач?"

"Ти смішний, я жартувала,
Хлопець той, що я казала,
Просто вигадка, прости,
Краще йди, краще поспи..."

Розвернулася й пішла,
Ось така доля сліпа,
Зводить тих, хто не кохає,
Нами, як ляльками грає...

Смішно зараз це писати,
Бо не зміг тоді стояти,
Знов пішов і ось я прийшов,
Відпочинок свій знайшов,

Вперше став, за стільки років,
Все рішили кілька кроків,
А тепер, що далі буде,
Вона, напевно, все забуде,

А я вже став, я зупинився,
Дістав кинжал і я... звільнився,
Хай всі простять, та я іду,
Хоча ніколи не збагну,

Чому? Чому так мало бути,
ЇЇ очей вже ж не забути,
Та пізно щось тут говорити,
Лиш кров поможе усе змити...

Твір присвячується моїм друзям, що завжди мене підтримують, хоч і не завжди розуміють. Дякую вам! ДЯКУЮ! Якщо для когось це не пусті рядки, не залиштесь байдужими, відпишіться, мені буде дуже приємно. Дякую ...
JinS aka zAx.
.:Vampire:.
Аватар користувача
zax13
 
Повідомлення: 880
З нами з: 12 жовтня 2006, 17:01
Звідки: Місто Репу і Кохання
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 1 разів.
Район міста:

Re: Літературна гілка форуму

Повідомлення Lisichka » 17 жовтня 2008, 17:52

Щось тобі сказати?.. Бачу пишеш від душі про свої почуття, ти щось дуже гостро переживаєш і це надихає тебе... Проте ти мусиш розуміти, що це твої переживання, і не факт що вони цікаві комусь ще крім тебе. Вибач, але це правда. Коли пишеш вірш - напиши про своє кохання, і ти програєш: такі вірші пишуть усі, зазвичай вони не цікаві нікому крім тебе самого, та, можливо, твоїх друзів. Дотого ж рідко мають естетичну цінність. Крім того я читаю не перший твій вірш, і, повір, читати їх складно: рима то є, то нема, ритм абсолютно довільний, від цього навіть та рима яка десь і є - абсолютно цим нівелюється, проскакують нелітературні слова, звороти. Це все робить твій вірш "поганим". Відповідно ніхто не може роздивитись той смисл, який несе в собі твоє творіння, адже просто дочитати вірш до кінця - це вже подвиг. Можливо це не зовсім те, чого ти чекав, але це моя думка. Якщо пишуться вірші, то попрацюй над ними трохи довше, побачиш, результат буде приголомшливий!
Аватар користувача
Lisichka
 
Повідомлення: 893
З нами з: 29 серпня 2008, 12:34
Звідки: місцева
Подякував (ла): 35 разів.
Подякували: 16 разів.

Re: Літературна гілка форуму

Повідомлення Lisichka » 17 жовтня 2008, 17:58

Можливо цей мій віршик підніме тобі настрій:

Твої думки близькі, близькі,
І почуття знайомі...
Це все тому, що ми усі
Родилися в роддомі... :D :D :D

З'явився як звичайна імпровізація, коли писався зовсім інший, серйозний вірш...
Аватар користувача
Lisichka
 
Повідомлення: 893
З нами з: 29 серпня 2008, 12:34
Звідки: місцева
Подякував (ла): 35 разів.
Подякували: 16 разів.

Re: Літературна гілка форуму

Повідомлення zax13 » 20 жовтня 2008, 09:39

Прощай, пости, а ще спасибі,
Я не прозрів, але здається ніби,
Ти справді чесно все сказала,
Дякую, приємно стало...

:)

Людей тримай світ жахливий,
Але для кожного можливий,
Вчинок, щоб усе змінити,
Пробачте, та за це і жити,

Я мушу. Бо в це вірю щиро,
І колись, мабуть, можливо,
Це зміниться і я змінюся,
А зараз ще не прихилюся...

Дякую за критику
.:Vampire:.
Аватар користувача
zax13
 
Повідомлення: 880
З нами з: 12 жовтня 2006, 17:01
Звідки: Місто Репу і Кохання
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 1 разів.
Район міста:

Re: Літературна гілка форуму

Повідомлення maja » 20 жовтня 2008, 15:10

А може так:
"Друг: человек, который знает о вас все - и тем не менее любит вас"
Джон Аулер
Аватар користувача
maja
 
Повідомлення: 426
З нами з: 29 квітня 2006, 17:37
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 4 разів.
Подякували: 2 разів.
Район міста:

Re: Літературна гілка форуму

Повідомлення zax13 » 21 жовтня 2008, 06:41

да так, профтикав... :o

спішив, не перечитую частенько...
.:Vampire:.
Аватар користувача
zax13
 
Повідомлення: 880
З нами з: 12 жовтня 2006, 17:01
Звідки: Місто Репу і Кохання
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 1 разів.
Район міста:

Re: Літературна гілка форуму

Повідомлення zax13 » 21 жовтня 2008, 06:42

Спішиш завжди, на пару, в школу,
Забув зробити нову шпору,
Забув щось ще мабуть зробити,
Отак звикаємо ми жити...

Вродя "правільно"
.:Vampire:.
Аватар користувача
zax13
 
Повідомлення: 880
З нами з: 12 жовтня 2006, 17:01
Звідки: Місто Репу і Кохання
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 1 разів.
Район міста:

Re: Літературна гілка форуму

Повідомлення zax13 » 21 жовтня 2008, 21:06

Принц Хаоса

"Я - король, я - КОРОЛЬ! Мне нужен трон!"
В центре замка кричал сумасшедший,
Достал пистолет - там один патрон,
Цель свою, так и не нашедший.

Выстрел в вечность, последний шанс,
Теперь не убежать и не ждать прощенья,
Со смертью танец - последний вальс,
Она помогла избежать отмщенья.

Принц без трона, без дома, семьи,
"Зачем тебе это, странник?"
"Я верю, что можно мечту найти!"
Так в детстве ему говорил наставник,

"Где он теперь, а где сейчас ты?
В гонке за чем? Неизвестно..."
"Я верю, что можно туда дойти,
Там людям мечтать не тесно!"

"Но, что там? Что хочешь там обрести?"
"Не знаю...Возможно, свободу..."
"Ты идёшь в никуда, назад поверни,
Не ты роздал своей жизни колоду."

Он задумался, стал:"Куда мне идти?"
"Сам выбирай, но сзади - свобода!"
"Откуда ты знаешь концовку пути?
Не твоя ли это колода?"

"Моя!" - "Так скажи, кто ты?"
"Можешь ровнять меня богу!"
Голос пропал, середина пути,
Где же найти свободу?

Он повернулся, назад зашагал,
Где со смертью водил хороводы,
И верил принц в то, что голос не врал,
Нада вернуться в родные чертоги.

Замка врата, стражи все отступают,
А вот и король:" Здравствуй, сынок,
Преступники вечно так поступают,
Возвращайся домой, поломай свой клинок!"

"Здравствуй отец, не за тем я вернулся!"
И отцу в горло меч сына вонзился,
"Зачем?.." - король, как бы проснулся,
"Не знаю. Свободы я не добился..."

"А вот и свобода" - голос шепнул,
Из Ничего его пуля вернулась,
Взял корону и к трону шагнул,
Брат. А пуля в принце осталась.

"Зачем?" - один вопрос, но не услышал,
"Да ради власти." - он ответ,
Он улетал всё выше, выше!
Всё позади, семьи уж нет!!!

Хаос aka zAx
.:Vampire:.
Аватар користувача
zax13
 
Повідомлення: 880
З нами з: 12 жовтня 2006, 17:01
Звідки: Місто Репу і Кохання
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 1 разів.
Район міста:

Re: Літературна гілка форуму

Повідомлення Nadkivna » 29 жовтня 2008, 09:04

Цей свій вірш я написала після того, як побувала на параді 9 травня

Навіщо ми ідемо на паради?
Щоб просто подивитись на людей?
І ще на гордість глянуть України,
На можновладців наших, та й усе

Навіщо нам ці ветерани?
Ще мить- і вже не буде їх,
Та свято будем святкувати,
Хоч викличе воно лиш сміх.

Вони ж ідуть, в очах усмішка,
Бо думають, що вдячні їм,
Що у війнй боролись грізно
І подолали ворогів....

А ми ж прийшли, бо нам цікаво,
В що одягнуться діячі.
Політики ці горді, славні,
А для чого вони прийшли?

Їм треба рейтинг підіймати
І поспішати на бенкет.
Навіщо до кінця стояти,
Коли парад у дощ іде?

Навіщо віддавать подяку,
Тим людям, яких вже нема,
Тим, що боролися за нас всіх,
І віддали своє життя?

За нас отих нікчемних, ницих,
За тих, які героїв не взнають,
За тих, які не знають горя,
За тих, що дарма лиш живуть.
Ніколи не можна жити щасливо, якщо весь час тремтиш від страху.
Гольдбах
Аватар користувача
Nadkivna
 
Повідомлення: 53
З нами з: 27 жовтня 2008, 21:53
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 0 разів.

Re: Літературна гілка форуму

Повідомлення zax13 » 29 жовтня 2008, 09:36

Мені сподобалося. Крик душі, такс сказатьсс.
.:Vampire:.
Аватар користувача
zax13
 
Повідомлення: 880
З нами з: 12 жовтня 2006, 17:01
Звідки: Місто Репу і Кохання
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 1 разів.
Район міста:

Re: Літературна гілка форуму

Повідомлення Nadkivna » 29 жовтня 2008, 10:52

НЕ те слово... Парад просто був шикарний: позаду мене стояв мужик, який весь парад обговорював білизну Тимошенко, хтось поруч обгововював якісь нагальні проблеми із життя... А наша"Еліта" не дочекавшись параду зібралася і поїхала, бо почався дощ.... А ветерани продовжувалт крокувати, хоч мало хто на них дивився........ Бо ж не було президента і його свити....
Ніколи не можна жити щасливо, якщо весь час тремтиш від страху.
Гольдбах
Аватар користувача
Nadkivna
 
Повідомлення: 53
З нами з: 27 жовтня 2008, 21:53
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 0 разів.

Re: Літературна гілка форуму

Повідомлення Lisichka » 29 жовтня 2008, 13:19

Nadkivna , я тебе зрозуміла... :cry:
Аватар користувача
Lisichka
 
Повідомлення: 893
З нами з: 29 серпня 2008, 12:34
Звідки: місцева
Подякував (ла): 35 разів.
Подякували: 16 разів.

Re: Літературна гілка форуму

Повідомлення Nadkivna » 30 жовтня 2008, 22:50

Взагалі на такі теми можна писати досить багато. Ось ще один вірш:
Ніколи не можна жити щасливо, якщо весь час тремтиш від страху.
Гольдбах
Аватар користувача
Nadkivna
 
Повідомлення: 53
З нами з: 27 жовтня 2008, 21:53
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 0 разів.

Re: Літературна гілка форуму

Повідомлення Nadkivna » 30 жовтня 2008, 22:56

Веселі у людей часи настали:
У золоті усі живуть,
І пенції високі стали,
На них й міліонери проживуть...

А ще навчання безкоштовне і освіта,
Зарплати величезні є у всіх,
І грошей нікуди подіти,
Бо в кожного багато їх...

І нащо нам чогось бажати?
Найкраще ж в світі живемо,
І не питайте нас чому ми
За будь-що душу віддамо...

За шматок хліба- вб'ємо брата,
За одяг- матір продамо,
За гроші- вліземо у хату
І хазяїв всіх поб'ємо....

А де ж мораль, а де ж закони?
І хто тепер згадає їх,
Коли голодні всі і голі,
Що значить мале слово гріх?
Ніколи не можна жити щасливо, якщо весь час тремтиш від страху.
Гольдбах
Аватар користувача
Nadkivna
 
Повідомлення: 53
З нами з: 27 жовтня 2008, 21:53
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 0 разів.

Поперед.Далі

Повернутись до ЧИТАЛЬНЯ

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей

cron