sibstupa » 15 жовтня 2016, 07:42
Пишу під емоціями від спілкування з рresent в сусідній темі. Парадокс. Я пішов з цього форуму, бо надоїло буркотіння в порожнечу. Present пішов з теми, бо йому надоїв діалог.
Вхоплююсь за любу ниточку спілкування, в спробі знайти відповіді на свої питання, бо ніякі зустрічі не бувають випадковими.
"За крайні 100 років наука дала більше ніж релігія"
Це різні речі. Практична наука сильна лише на Землі і лише побутово. За тропопаузою - простір для теорії і формул. Релігія якраз прямує вище тропопаузи за межі свідомості, хоч і примітивно.
Хрін я повірю у випадковість існування людей випадковістю розташування і побудови атомів (я вже провів вчора експеримент, ви в курсі). Занадто феноменальний збіг обставин, феноменальний порядок у всьому, до самої останньої дрібниці. Думаю, умови були навмисно встановлені з метою дати нам життя. Тільки ким?
Щоб відповісти на це питання не достатньо наук. Існує купа теорій, аж до теорії матриць, що ми живемо в комп’ютерній симуляції. Не сильний я в цьому, правда.
Мені пощастило лише легеньким дотиком доторкнутися до чогось неземного. Половину життя провів в небі, вивчав специфічні науки від аеродинаміки до космічної навігації, крок за кроком всмоктуючи якісь краплини з тоненьких струмочків інформації, котрі доступні людству. Вірніше, до яких людство допущене Вищим Розумом. Мені не стидно за себе. Щоб бути професіоналом, я взяв по максимуму, хоч і вузьконаправлено. Тому, показати на ділі можу більше, ніж розказати та обгрунтувати теоретично.
Я вмію пройти в нічному небі в суцільних хмарах з однієї точки в другу по повітряній дорозі так, щоб не вийти за межі траси, не відхилитися від заданої лінії шляху більш як на 10 кілометрів (на сучасних швидкостях це лише 30-40 секунд польоту), бо такі жорсткі повітряні правила. Людство навчилося це впевнено робити поки що тільки до тропопаузи і помаленьку робить перші кроки на орбіті за межами гравітації Землі. Ось тут і починається саме цікаве. Міжгалактичні польоти, зоряна навігація. У любої нормальної людини дух захопить від можливості на кінець дізнатися що ТАМ далі, що таке наша планета і де кінець Всесвіту. Чи тільки земляни такі унікальні, що у нас виключні умови для життя? Існують мільярди галактик, які на мільярди років старше нашої. І ніяких фактів (майже) іншого розумного життя. Може це елемент скритності інших цивілізацій перед колонізацією Землі?
Ньютон, думаю, дорого би заплатив за можливість практично підтвердити свої математичні розрахунки і формули на інших планетах з іншою гравітацією та в аномальних зонах деформованого часу і простору, такими ж математичними розрахунками передбачених багатьма вченими. Але не дано. До цих пір людству не дано. Таке враження, що Вищий Розум не дає технологій і не пускає нас далі.
Дуже великий шанс що ВІН є. Занадто багато збігу історичних артефактів. Наприклад, використання людьми тисячоліття назад технологій різки матеріалів з феноменальною точністю дотику після обробки, переміщення ваги, котру зараз не можемо перемістити без володінням технологією антигравітації. І, як по команді в ДНК, бажання людей служити своєму творцеві, про що говорить більшість релігій.
Чому люди шукають хто Бога, хто Аллаха, люди всього світу, навіть аборигени ізольованих територій і островів, вірять у якогось свого бога. Ніби всі зговорились. Чи всі запрограмовані? Який він той програміст, той Вищий Розум?
Хрін знає скільки тисяч років тому назад ще Платон припустив, що те, що ми бачимо, може бути зовсім не реальним.
Хвора столітня бабця в сім'ї благає собі смерті, бо вже нема сил далі мучитись і щиро запитує Господа чим вона завинила перед ним. А вам не приходило в голову, що це все персонально навколо вас крутиться? Що це все може бути змодельованою ситуацією лише для конкретно вас, щоб підштовхнути вас до якихось дій, якихось почуттів, щоб дати саме вам шанс перейти на новий вищий рівень... чого? Рівень комп'ютерної гри чи рівень побудови вашої аури-карми по програмі ще якоїсь технології, котра поки нам невідома і воює з матрицею, але незабаром витіснить комп’ютери, як свого часу мобільний телефон потіснив поштових голубів. І якраз тому новому Вищому Розуму необхідні наші висвітлені аури-карми.
По ту сторону нашої свідомості можуть бути зовсім не люди. Зовсім не Бог, якого ми бачимо в Храмах. Інші істоти, які приховують свою присутність і граються в якійсь лабораторії вселенських масштабів у свої космічні забавки, дихаючи вухами, натискаючи кнопочки на клавіатурі не обов'язково пальцями, а імпульсами мозків, хвилями світла очей.
Думайте, сперечайтеся.
А я в потоці попутної квантової заплутаності на цей раз відбуваю на мальовничі поляни в край казкарів-фантастів і реінкарнуюсь тут знову, як тільки проявляться цікаві дописи та теми