sibstupa » 14 жовтня 2016, 16:22
Ви в школі чи гімназії не приймали часом участі в клубі веселих і кмітливих? Так швидко відписуєте на такі лабіринтні теми. Навіть двічі. Ще раз підкреслю хто я. Я ліберал-пофуїст.
Сьогодні зранку по дорозі на дачу якраз думав за кермом дійсно про своє земне нагальне, каюсь. Зима на носі, вже й сніг трохи ліг, а у мене купа березових дров нескладених. Якось треба знайти пару годин і розібратись з ними. І цегла на піддонах для зони барбекю. Так і лежатиме знову під снігом до весни. Заїхав на заправку перед поворотом на дачу і тут якраз прийшло повідомлення від webmaster@kovel. Посидів, почитав зі смартфону Ваш допис. І швиденько рвонув, бо з’явились ідеї, дякувати Вам.
Спочатку на дачі я дістав бурятський барабан-бубон, подарований мені одним шаманом, і почалося… Танці з бубном не дали результату. Можливо тому, що не зміг ввійти в буддистський транс. За кермо сьогодні більше не сяду, то можна вмазати. Ввійти в транс з першого стакана не вийшло. Але я не здавався. В стані трансу і з барабаном, врешті-решт, я знову затанцював біля купи дров. Сусіди зліва і сусіди справа кинули всі свої справи. Вони не вчені-експериментатори, вони прості люди і їм цікаво.
Після доброї півгодини тих танців з бубном ні одне поліно не підмочило репутацію теорії гравітації. Плюнув на дрова і підійшов до піддонів з цеглою. Потанцював. Барабанній резонанс не спрацював. Ще тре пробувати якісь варіанти. Полив цеглу рідиною для розпалу вугілля і підпалив. Можливо температуру потрібно підвищити. Паралельно підвищив свій градус.
Сусіди раптом всі висипали на вулицю. Всім же цікаво подивитись, як з хаосу цеглина за цеглиною, рядочок за рядочком у мене нарешті виникне зона барбекю.
Через кілька хвилин полум’я загасло, але ніщо не склалося і саме не побудувалось. У розпачі я сів на лавочку і тут мене накрив справжній буддистський транс. Який же я йолоп, що не сів відразу на цю лавочку. В стані трансу мене осяяло Вашим сьогоднішнім дописом. Я дивився на гарячу цеглу і сміявся. Сусідам чомусь було не до сміху. Зате мені все стало ясно. Це ж так просто. Що таке цегла? Глина. Звичайна глина. А цеглу потрібно робити з пилу. З космічного пилу, Карл! Це ж так просто! Варто запустити з десяток супутників і добряче обнишпорити всі закутки галактик та чорні діри. Там того пилу на нову китайську стіну. Поділився відкриттям з сусідами. Побігли відразу кудись: хто в патентне бюро, хто реєструвати нову фірму «ГрецаКосмос», падлюки. Як завжди – і Ви і я, як співавтори, залишимось лише в трансі…
Present, ще раз натякаю на авторитетних осіб світового рівня. І на їх сумнівну непогрішність також. Бо, раптом парадокс Меркурія підмиває закони Ньютона, то Ейнштейн на нього ж наїжджає. А тут ще рух Місяця ніяк не вписується в теорію. Навіть ВОНИ століттями морщать теоретичного лоба і поправляють один одного. І ось тільки генію якесь рішення приходить миттєво.
У мене є родич професор (ніякого відношення до родини легітимного не маю). Він в молодому віці всмоктав в себе купу наук і був змолоду авторитетом свого напрямку, тільки практично не міг зробити нічого нового, нічого такого, що можна було б назвати геніальним. І раптом миттєве прояснення і для країни геніальний практичний подарунок. Більше нічого цікавого мій родич не придумав на протязі наступних 30 років. Коли я доколупуюсь до нього за пляшкою віскаря: «Як так сталося, що НА ОДНУ НІЧ ти став генієм, а всі наступні 30 років лише рухався в своїй теорії по міліметру і, в основному, лекції студентам (аспірантам) читав?», то він лише пожимає плечами «А фуй його знає…»
Багато чого ще лежить поза людським розумом. В процесі звичайного життя ні про що подібне і не думаєш. Але варто попасти в екстремальні умови, коли у тебе є лише кілька секунд, надзвичайно важливих і таких потрібних для прийняття єдино правильного рішення з сотні теоретично правильних, починаєш розуміти, що ні мама, ні тато, ні вчителі, ні професіонали-інструктори, ніякий соціум не підготували тебе саме до цієї конкретної події. А спасіння і правильне рішення приходить незрозуміло звідки. Я не зможу Вам все описати, бо поділитись такими своїми почуттями і які відбуваються ігри з плином часу, коли секунди розтягується до безкінечності, можна тільки тому, хто сам це пережив. Це як розмовляти тверезому з п’яним. Щоб бути з ним на одній хвилі потрібно спочатку закинути в себе його дозу.
Коли Ви зможете пояснити факт гіпнотичних хвиль і чому вони впливають на людей, чому сила тяжіння передається через абсолютно порожній простір - Нобелевська премія вам буде гарантована. Тільки давайте не на цьому форумі. Ні у кого тут нема таких грошей.
Скажу відверто, Ваша спроба на форумі вплинути на політику країни загостренням соціально-економічних явищ не пройшла. Спроба реабілітуватись охопленням багатьох сфер і напрямків - тим більше. Тут багато форумчан, котрі вже забули більше, ніж Вам зараз відкрилося. Відчуваю, що Ви людина молода, амбіційна, допитлива і цілеспрямована. Але «нельзя обьять необьятное». Потрібно буде визначитись з напрямком – політекономія чи квантова механіка. Політика – штука хитка і невдячна, хоча вписує в історію країни. Наука ж амбіційній талановитій людині може принести світову славу. Адже, незважаючи на активні дослідження, теорія квантової гравітації поки не побудована. Чим швидше визначитесь, тим краще для всіх. Судячи з Вашої постійної занятості, думаю, років через двадцять з Вами буде про що поговорити, але не знаю чи зволите Ви тоді спуститися зі своїх вершин для бесіди зі середньостатистичним плебсом. Тому, як людина далекоглядна, забиваю собі наперед індульгенцію обіцянкою, що в своїх майбутніх історичних мемуарах обов’язково підкреслю і розпишу в пастельних тонах Вашу виняткову роль в сьогоднішньому експерименті на дачі.