Гном » 15 квітня 2015, 13:22
Зразок заперечення на стандартну апеляційну скаргу Водоканала
Апеляційному суду Волинської області
вул. Червоного Хреста, 10, м. Луцьк, 43025
Позивач: Іванов Сидор Петрович
вул. _______, м. Ковель, 45008
Апелянт (відповідач): Ковельське управління
водопровідно-каналізаційного
господарства „Ковельводоканал”
юридична адреса:
вул. Геологів, 2, м. Ковель, 45004
фактична адреса:
вул. Івасюка, 13, м. Ковель, 45008
Справа № 159/____/15-ц
Провадження № 2/159/____/15
ЗАПЕРЕЧЕННЯ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Рішенням від ____2015 р. Ковельського міськрайонного суду у справі № 159/___/15-ц поданий мною позов до Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства „Ковельводоканал” про зобов’язання здійснити повірку квартирного приладу обліку (лічильника) холодної води задоволено повністю. Зобов’язано відповідача – Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства „Ковельводоканал” провести за його рахунок повірку, у тому числі демонтаж, транспортування, монтаж, пломбування, а у разі потреби – обслуговування та ремонт квартирних приладу обліку (лічильника) холодної води, встановленого у моїй квартирі № __ будд. № ___ по вул. __________ в м. Ковелі. Стягнуто з Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства „Ковельводоканал” на мою користь 243 грн. 60 коп. судового збору.
Рішення суду вважаю законним і справедливим, а подану на нього відповідачем апеляційну скаргу – безпідставною і необґрунтованою.
Згідно п/п. 4 п. 32 „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, затверджених Постановою від 21.07.2005 р. № 630 КМ України, виконавець зобов’язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач стверджує, що являється виробником, а не виконавцем послуг, а тому не повинен займатися і не займається проведенням повірки лічильників. Однак, це не відповідає дійсності.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” термін „виконавець” визначається як суб’єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник – суб’єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги. Згідно ч. 3 ст. 19 цього Закону виробник послуг може бути їх виконавцем.
Згідно п/п. 4 п. 19 „Типового договору про надання послуг з централізованого опалення” постачання холодної та гарячої води і водовідведення” виконавець зобов’язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.
Виходячи зі змісту „Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, договір про надання послуг укладається між виконавцем послуг та власником (наймачем, орендарем) квартири.
Відповідач уклав зі мною договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення, підготовлений на основі Типового договору, взяв на облік квартирний лічильник, подає холодну воду до входу в квартиру, приймає стічні води з квартири в каналізаційну мережу, бере оплату за надані послуги, тобто, за всіма ознаками, виступає у договірних відносинах зі мною в якості виконавця послуг.
На виконання п/п 4 п. 32 „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” апелянт створив у себе окремий структурний підрозділ – майстерню по повірці та ремонту лічильників
Згідно ч. 1 ст. 528 ЦК України виконання обов’язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов’язання не випливає обов’язок боржника виконати зобов’язання особисто.
Оскільки апелянт не має повноважень щодо самостійного здійснення державної повірки засобів вимірювальної техніки, він уклав (у черговий раз!) 03.12.2014 р. договір № 520785-144/14 з Державним підприємством „Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації” на проведення повірки лічильників води, про що сам зазначив у апеляційній скарзі. При цьому демонтаж, транспортування та монтаж апелянт виконує власними силами і незаконно виставляє рахунки споживачам за не затвердженими органом місцевого самоврядування „тарифами” на неіснуючі окремо послуги з повірки лічильників.
Принагідно зазначити, що у разі звернення споживача з питання повірки лічильника апелянт пропонує йому заповнити бланк заяви наступного змісту:
„Прошу зняти, повірити і встановити після повірки квартирний водолічильник в кількості ________ шт.
З вартістю робіт ознайомлена (ий).
Проведення оплати згідно рахунку гарантую”.
Підписавши таку заяву, обманутий некомпетентний споживач нібито добровільно погоджується взяти на себе підвищені зобов’язання щодо оплати повірки лічильника.
Апелянт стверджує, що надає послуги лише до вентиля або трійника біля будівлі.
По-перше, це не відповідає дійсності. Згідно п. 22 „Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, точка розподілу, в якій здійснюється передача послуги з водопостачання від виконавця споживачеві у багатоквартирному будинку, знаходиться після першої водозапірної арматури на відгалуженні від стояка у квартирі споживача.
По-друге, п/п 4 п. 32 „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” прямо зобов’язує апелянта проводити повірку квартирних лічильників.
Обов’язок проводити вищезазначені роботи за рахунок підприємств, що надають послуги, встановлено наступними актами цивільного законодавства.
Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 28 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність” періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки, що знаходяться у власності фізичних осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Згідно абз. 3 п. 9 „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.
Згідно п. 5.15 „Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”, затверджених Наказом МЖКГ України від 27.06.2008 р. № 190, повірка, ремонт та обслуговування засобів обліку, що належать споживачам (крім квартирних), виконуються за їх рахунок.
Згідно п. 5 „Технічного регламенту щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2009 р. № 332, періодична повірка, встановлення, обслуговування та ремонт, зокрема демонтаж, транспортування, монтаж, засобів вимірювальної техніки, вимоги до яких визначені у додатках 1-4 до цього Технічного регламенту, проводяться за рахунок коштів підприємств, організацій та установ, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Додаток 1 до нього стосується лічильників холодної і гарячої води.
При постановленнні рішення суд правильно застосував норми матеріального права і в повній мірі дотримався процесуальних норм.
Незрозуміло, з яких міркувань апелянт покликається на ст. 46 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, згідно якої підприємства, організації та фізичні особи оплачують метрологічні роботи, пов’язані із здійсненням на госпрозрахункових засадах усіх видів державного метрологічного контролю. Оскільки ч. 3 ст. 28 цього Закону зобов’язує апелянта здійснювати повірку квартирних лічильників за свій рахунок і він уклав договір з державним повірником, то саме він і повинен оплачувати метрологічні роботи.
Не заслуговує на увагу і покликання апелянта на Постанову від 01.06.2011 р. КМ України „Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги”, оскільки ні сама Постанова, ні додатки до неї ніяким чином не зобов’язують споживача оплачувати повірку лічильників. Щодо включення чи невключення вартості повірки в тариф на водопостачання, то це не може бути підставою для звільнення апелянта від виконання вимог ч. 3 ст. 28 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”.
Більше того, у розміщеній на офіційному сайті Ковельської міської ради статті „З 1 липня у Ковелі – нові тарифи на воду” () апелянт, виправдовуючись перед населенням за ініційоване ним різке збільшення тарифної вартості послуг з водопостачання та водовідведення для населення, стверджує, що нові тарифи повністю покривають всі його затрати і апелянту з моменту їх введення не потрібні ні дотації, ні субвенції від держави.
Варто зазначити, що підприємства, що надають населенню послуги з електро- та газопостачання завжди проводили і проводять повірку квартирних лічильників електроенергії та газу за свій рахунок, незалежно від того, у чиїй власності перебувають лічильники, за існування єдиного підходу до формування тарифів на послуги з електро-, газо- та водопостачання.
Таким чином, з аналізу змісту апеляційної скарги можна зробити однозначний висновок: закон зобов’язує, а апелянт не хоче його виконувати і на підставі цього прохає скасувати законне рішення суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 27, 31, 298, 308 ЦПК України, −
ПРОШУ:
Апеляційну скаргу відповідача відхилити, а рішення від _____2015 р. Ковельського міськрайонного суду по справі № 159/____/15-ц залишити без змін.
_____ 2015 р. С.П.Іванов
Почему вместо завтра сегодня вчера?