Сподобався форум - постав +1

Мы с женой чужие люди.

Все про відносини між закоханими, батьками-дітьми, керівником-підлеглим і т.д..

Модератори: AndroVit, Igal, irma

Re: Мы с женой чужие люди.

Повідомлення Ruslana TS » 20 травня 2012, 08:35

Ruslana TS
 
Повідомлення: 2022
З нами з: 05 вересня 2008, 07:01
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 419 разів.
Подякували: 89 разів.
Район міста:

Re: Мы с женой чужие люди.

Повідомлення bast » 13 липня 2012, 17:02

Да, любопытство берет :))
bast
 
Повідомлення: 1021
З нами з: 25 серпня 2009, 22:05
Звідки: Ukraine, Kherson
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 0 разів.

Re: Мы с женой чужие люди.

Повідомлення Boris » 13 липня 2012, 21:52

Чим більше менше ми їм більше - тим більше менше вони нам!!!
Аватар користувача
Boris
 
Повідомлення: 1023
З нами з: 04 травня 2005, 14:47
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 23 разів.
Подякували: 27 разів.

Re: Мы с женой чужие люди.

Повідомлення Ruslana TS » 25 листопада 2014, 02:02

по статистиці 85 відсотків сімей - нещасні.

висновок: СІМЯ як ячейка суспільства себе изжила\


гарнюньо написала :)
Ruslana TS
 
Повідомлення: 2022
З нами з: 05 вересня 2008, 07:01
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 419 разів.
Подякували: 89 разів.
Район міста:

Re: Мы с женой чужие люди.

Повідомлення sibstupa » 25 листопада 2014, 05:07

Не нещасні, а несправжні. Тільки не запитуй мене що значить несправжні. Якщо не знаєш - значить тебе Бог помилував і не потрібно притягати до себе негативну енергетику.
sibstupa
 
Повідомлення: 485
З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 81 разів.

Re: Мы с женой чужие люди.

Повідомлення sibstupa » 25 листопада 2014, 07:31

Зачепило слово Щастя. Що ж воно таке - щастя?.. Колись десь тут в якійсь темі прочитав слова АндроВіта, щось таке: "маю щастя спостерігати як ростуть діти". Тоді "с пріскорбієм отмєтіл", що я пропустив це своє щастя, постійно мотаючись і рідко проводячи день-другий вдома. Проміняв на щастя можливості мати свободу і незалежність вже в 37 років, отримуючи пенсію. До букви, до останньої крапки мав щастя виконати свій контракт перед Державою і надіюсь, що матиму щастя спостерігати як Держава виконує свій контракт відносно мене до кінця… Але ж діти виросли, тепер надіюсь матиму щастя спостерігати як внуки ростуть.

А хіба це не щастя, коли комусь пощастило знайти гаманець, комусь чоловіка/жінку. Комусь пощасливило знайти хорошого доктора і вигнати глистів… У кожного своє щастя видно, бо коли я відчуваю себе щасливим, то раптом бачу, що не всі поряд розділяють мою ейфорію. І навпаки…

Свіжий приклад менш як недільної давності.
Пішов на днях в банк зняти гроші, щоб дітей відправити перезимувати Новий рік в Таїланд. В банкоматі валюти не було, то підійшов до каси і попросив з моєї валютної карточки зняти трохи доларів. Ввів пін-код і мадама видала мені долари. Поки йшов додому, то пригадував як раніше легко було дітей порадувати на Новий рік. Можна було використати мінімум грошей і своєї фантазії під ялинкою, щоб порадувати їх. Мдя… Маленькі діти – маленькі витрати… ну і далі по тексту приказки.
А на другий день зранку ще до 8-ї години дзвінок і жалібний голос управляючої додатковим офісом банку: «Будь ласка… ми вишлемо за вами машину… допоможіть… ми не можемо обслуговувати клієнтів… банк закрили поки на 2 години…» Виясняється, що гарнюня з густими довгими віями навколо Шацьких озер мені в касі видала певну суму доларів, а сама тицьнула не на ту кнопку і з мого рахунку списались лише рублі по курсу 1:1, замість валюти.

Поряд з входом в банк лежить сибірський кудлатий пес, я його не зразу і помітив – весь снігом присипаний, якби чорним носом не покрутив, то я б і не помітив що це собака лежить. Такий сніг зранку сипить… І в собачих очах я раптом прочитав: «Ти не хочеш допомогти мені, то хіба здатний ти допомогти людям?» Не простий знак…

Спочатку зайшов до знайомого начальника безпеки поздоровкатись. Поговорили «за жизнь», тема мені відома – ще не заросла стежка, котру топтав до банку кілька років. Вияснив, що у них і без мене купа проблем. Москалі по ходу п’єси міняють сценарій роботи своїх філіалів і забирають премію за перевиконаний план. Триндять про якусь свіжо-придуману фішку, що типу премія «спалюється», якщо банк допустив просрочку платежів крупних клієнтів. А просрочка була лише на один день і клієнт перерахував потім гроші. Нічого банк не втратив, але це повід забрати преміальний фонд. А тут ще я їм палку в колесо штиркнув. Касир забула отримати мій підпис в документах і з відеозапису не видно які купюри вона мені передає. Доказати, що я отримав не рублі, а долари - ніяк неможливо. А мадама тільки з декрету на днях вийшла і ще літає десь в іншій реальності, та й валер’янки вже відро випила, вся заревана. Та й управляюча може без роботи залишитись, навіть якщо самі компенсують банкові збитки.
Прийшлось мені їх втішати. Зробили ми все як треба, довго дякували мені. Коли виходив з банку, то якраз вже знімали табличку «Банк закрыт по техническим причинам». Пошукав очима ту собаку. Чомусь тепер мені захтілось глянути йому в очі. У мене так легко на душі. Зробив те, що зобов’язаний був зробити.
І ось новий висновок і черговий парадокс життя – касир і управляюча допофісом виглядали зараз більш радісними і щасливими, ніж коли ще ніякої події і не було. Тобто, щоб бути щасливим і оцінити радість життя в монотонній метушні, потрібно пережити стрес. Можливо це і є щастя?
sibstupa
 
Повідомлення: 485
З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 81 разів.

Re: Мы с женой чужие люди.

Повідомлення Ruslana TS » 27 листопада 2014, 01:04

теорія відносності - усе пізнається в порівнянні.
звідки ти знатимеш, що добре, якщо не зможеш порівняти його з поганим?
звідки ти знатимеш, як добре посидіти та відпочити, якщо не зможеш повідкидати сніг і стомитися?
Ruslana TS
 
Повідомлення: 2022
З нами з: 05 вересня 2008, 07:01
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 419 разів.
Подякували: 89 разів.
Район міста:

Re: Мы с женой чужие люди.

Повідомлення Грішаня » 28 листопада 2014, 00:31

Зображення
Аватар користувача
Грішаня
 
Повідомлення: 1186
З нами з: 28 травня 2009, 09:04
Подякував (ла): 87 разів.
Подякували: 46 разів.
Район міста:

Re: Мы с женой чужие люди.

Повідомлення Vadia » 28 листопада 2014, 01:26

"Всякий взрослый человек знает, что все влюбленности проходят (кроме той, которую он испытывает сейчас)."

Невеличка писанина від Льюіса по темі:
"Право на счастье"
Аватар користувача
Vadia
 
Повідомлення: 275
З нами з: 04 червня 2007, 17:13
Подякував (ла): 5 разів.
Подякували: 20 разів.
Район міста:

Re: Мы с женой чужие люди.

Повідомлення Ruslana TS » 29 листопада 2014, 23:29

Кохання - річ ідеальна, шлюб - реальна; суміш реального з ідеальним ніколи не проходить безкарно.
Ruslana TS
 
Повідомлення: 2022
З нами з: 05 вересня 2008, 07:01
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 419 разів.
Подякували: 89 разів.
Район міста:

Re: Мы с женой чужие люди.

Повідомлення Грішаня » 30 листопада 2014, 09:50

Зображення
Аватар користувача
Грішаня
 
Повідомлення: 1186
З нами з: 28 травня 2009, 09:04
Подякував (ла): 87 разів.
Подякували: 46 разів.
Район міста:

Re: Мы с женой чужие люди.

Повідомлення Ruslana TS » 01 грудня 2014, 21:33

Ruslana TS
 
Повідомлення: 2022
З нами з: 05 вересня 2008, 07:01
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 419 разів.
Подякували: 89 разів.
Район міста:

Re: Мы с женой чужие люди.

Повідомлення virtuon » 16 грудня 2014, 13:39

А тут вообще знакомятся серьёзно или нет :ded_moroz:
virtuon
 
Повідомлення: 21
З нами з: 24 серпня 2014, 21:51
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 0 разів.

Re: Мы с женой чужие люди.

Повідомлення Jingi » 15 березня 2017, 13:35

Я сторонница того, что видели глаза, что покупали. Всегда родной была, а тут чужая? Такого не бывает, как по мне. Человек замечает что от него отдаляются и пытается это исправить, поговорить, предотвратить.
Что касается самого понятия супружества - я замуж выходила не по большой любви, вот честно. Я встретила человека, с которым у меня были общие цели, общие взгляды на жизнь, с которым мне было комфортно. Мы с ним познакомились, как говориться, голодными студентами и сразу стали помогать друг другу. Искали выход в любых ситуациях вместе. Я знала, что на этого человека я могу положиться. так и дружили 2 года, пока физиология не взяла верх (не романтично, но правда). А по окончанию университета так уже притерлись к друг другу, что мне было дико даже представить, что я проведу свою жизнь с кем-то другим) Но не смотря на то, что у нас изначально не было особой романтики и трепетного отношения друг к другу, это появилось со временем все. Мы с мужем (спустя 5 лет брака) ходим на свидания, он может подарить мне цветы без повода, я часто покупаю ему что-то по мелочи, прячу в квартире и жду пока он найдет (в студенческие годы. когда денег было мало, я иногда покупала ему диски с играми, потому что знала что сам он себе не позволит их купить). Мы часто обнимаемся, держимся за руки и до сих пор целуемся) Все наши знакомые считают что у нас любофффь как у кино. Но на самом деле все началось очень прозаично и далеко не с первого взгляда. Мы оба - люди практичные, частично консервативные (мой муж добывает мамонта, я вью гнездышко и поддерживаю очаг), наша нежность и забота к друг другу это результат очень длительной работы. Если меня спросят, что я испытываю к мужу, то первое что я отвечу - уважение и благодарность. а потом уже возможно любовь. У нас тоже есть трудности и проблемы, мы не идеальная семья, но мы решаем эти проблемы, стараемся быть терпимее друг к другу.
Jingi
 
Повідомлення: 7
З нами з: 14 березня 2017, 17:24
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 0 разів.

Re: Мы с женой чужие люди.

Повідомлення andrushchenko11 » 18 березня 2017, 14:55

Аватар користувача
andrushchenko11
 
Повідомлення: 4
З нами з: 18 березня 2017, 14:46
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 0 разів.
Район міста:

Поперед.

Повернутись до Він+Вона, Він+Він, Вона+Вона )))

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 0 гостей

cron