Сподобався форум - постав +1

Світязь, Крим, Зарубіжжя - переваги та недоліки відпочинку

Наше місто (без спаму і флуду)

Модератори: AndroVit, Igal, Ruslana TS, nekton

Re: Світязь, Крим, Зарубіжжя - переваги та недоліки відпочин

Повідомлення irma » 16 вересня 2014, 12:44

Класно, як завжди, читати і дивитись на знайомі місця під Вашим "соусом"). Подобається репортажність фото.
Світязь мені не подобається - тупий лежняк на одному місці та в більшості кругом компанії, де тупо їдять і підіймають градус.
Ну і бісить мілководдя - поки добредеш до глибини щоб поплавати....
Чи знаєте про озеро Пісочне, що поряд зі Світязем?, там розміщений санаторій "Лісова пісня". Озеро менше, але там цікавіше в плані того, що його можна за 3 години, не поспішаючи, обійти. Є багато затишних "лагун" для купання і усамітнення (хоча цьогорічне відвідування показало, що усамітненню триндець - людей повно навкруги озера!)
Ворогів я закидаю квітами – у труні. Сальвадор Далі
Аватар користувача
irma
 
Повідомлення: 2964
З нами з: 15 грудня 2003, 00:17
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 25 разів.
Подякували: 69 разів.
Район міста:

Re: Світязь, Крим, Зарубіжжя - переваги та недоліки відпочин

Повідомлення гість » 16 вересня 2014, 14:32

так. дуже гарне озеро і набагато спокійніше як на Світязі.
а якщо піти по пляжі лівіше від дачних будинків то можна знайти містежко де тебе ніхто не дістане.
РЕКОМЕНДУЮ!!!
гість
 

Re: Світязь, Крим, Зарубіжжя - переваги та недоліки відпочин

Повідомлення sibstupa » 19 вересня 2014, 14:18

sibstupa
 
Повідомлення: 485
З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 81 разів.

Re: Світязь, Крим, Зарубіжжя - переваги та недоліки відпочин

Повідомлення sibstupa » 19 вересня 2014, 14:24

Тепер писатиму про свій відпочинок в Туреччині. Всі люди бачать одне і те ж однаково, але сприймають по-різному, в силу кругозору, кута зору, мудрості та досвіду, то якщо з чимось буду порівнювати щось, то прошу не шукати тут політики чи зради.

Турецькими авіалініями летіти нормально: крісла розташовані навіть вільніше ніж в Аерофлоті. Зручно влаштовуюсь в кріслі, одне місце поряд вільне. Відшліфованим рухом руки витягаю віскі і тут раптом просинається мій очкодав та починає репетувати "Ти збожеволів! О, Аллах! У них літаки в небо проводжають та освячують духовні особи, як і в нас. Ховай свій віскар та сало, аби не осквернити літак і не викликати зупинку турбін". Видно, сука, в цей раз так сильно репетував, що пару турків почули та надули губи. Ховаю пляшку та сало, прийдеться перетерпіти.

При зльоті з Борисполя до Стамбула екіпаж дає інформацію на турецькій, англійській та українській мові. Взагалі-то ніякі іноземні мови можна не знати. Треба знати лише два чарівних слова "чікен" і "оранж" - де хоч нагодують та напоять.

В Стамбулі проходжу за 30 секунд паспортний контроль і йду в термінал внутрішніх авіаліній. Стамбул Ататюрк один з найбільших в східній Європі. Щоб знайти термінал внутрішніх рейсів потрібно підійти до любого турка і сказати "прошу пана, допоможіть мені, йолопу, пройти в термінал для польотів по внутрішнім трасам Туреччини". Тільки обов’язково чи на початку речення, чи в кінці треба сказати чарівне слово "доместік термінал". І все буде добре. Я знаю пару чарівних слів на всі випадки. Ще 55 хвилин польоту і я в Антальї.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Цікава ситуація в аеропорту Антальї з транспортом в терміналі №1 внутрішніх рейсів: якщо прилетів турецькою компанією Onur Air, то стоять їхні автобуси прямо до Аланьї, пасажирів інших авіакомпаній не беруть (тре показати посадочний талон). Шо за фігня не зрозумів. На таксі до автовокзалу Антальї можна доїхати за 20$ і там пересісти на автобус. А можна прямо з аеропорту до Аланьї на таксі півтори години за 100-120$.

Діти вже чекають з повним холодильником, ну і я добряче затарився в дютіфрі Борисполя. До моїх нових емоцій ще цілий вечір і вся ніч, то поки що знищуємо шотландські напої з запахом та присмаком горілого торфу. І лише коли вже зранку сонце починає гризти вершину ближньої гори йдемо скупнутись в морі.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення


Далі буде.
sibstupa
 
Повідомлення: 485
З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 81 разів.

Re: Світязь, Крим, Зарубіжжя - переваги та недоліки відпочин

Повідомлення sibstupa » 19 вересня 2014, 15:44

На другий-третій день по давній традиції йду в фортецю. Все мені тут знайоме. Все вже бачено-перебачено. Але кожен раз, дивлячись на круті сходини, бійниці та отвори для гарячої смоли, на башти та древні мури, замирає серце від чистого морського горизонту і десятків віків, котрі проносяться перед очима.

Зображення

Зображення

Зображення

Хто тільки не хтів бути тут володарем: то пірати,то римляни, то хрестоносці. Я бачу і відчуваю все, що могло відбуватись тут колись: кораблі піратів, торгові кораблі, бойові галери та прекрасних красунь в своїй національній одежі .
Пригадую як колись давно мені відкрила обличчя така красуня. В одній цікавій країні я стояв з АК до поясу роздягнений - засмаглий з молодим двадцятирічним тілом біля блокпосту пропуску автомобілів. Підійшов автобус і якраз проти мене збоку у вікні я побачив щось трохи схоже на мадаму, бо об’єкт був в паранджі з вузькою щілиною для очей. Такі гарні живі оченята! Поки стояв автобус мадама дивилася на мене, а коли автобус рушив потихеньку далі, то сталося неймовірне: мадама потихеньку підняла ті шмати і показала мені обличчя і посміхнулась. Мля… Такої красуні я ще не бачив! Вже пройшло 30 років, але цей момент у мене досі живий і яскравий в моїй пам’яті.

Які тільки набіги не витримували ці стіни. По фортеці можна ходити поки вистачає сил. Часом дуже круті підйоми і геть вузенькі стежки. Я за один раз встигаю обійти до тридцяти об’єктів, а їх всього більше 200.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Цікаво блукати вузенькими стежками, проходити, пригинаючись, під склепіннями низьких арок, спираючись об стіни, складені з каменів, кожен з яких міг би багато чого розповісти про долю різних людей.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Це, мабуть, єдине місце в мусульманському світі, де злодіям не рубали руку – їх відправляли на галери. А ті, що сиділи наверху у в’язниці на самій горі і постійно бачили бірюзове море та вільний горизонт, до котрих їм було вже не доторкнутись ніколи, божеволіли або виносили самі собі вирок голодної смерті.

Зображення

Зображення

Зображення

Незважаючи на те, що в деяких місцях камені зруйнувалися - розчин залишається неушкодженим і міцним як і раніше. Християнські храми тут були перебудовані в мечеті, деякі закинуті чи зруйновані часом. Це візантійський храм.

Зображення

Султан Алайддин Кейкубат обєднав багато земель та заснував Сельджукське князівство, зміцнив свою владу не тільки на Середземному морі, але ще й на Чорному, захвативши Крим. Взагалі-то йому не обов’язково було брати Крим, щоб увійти в історію. І без того його іменем назвали Аланью…

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Завдяки зручному розташуванню для оборони, це місце дуже любили пірати. Вони ховалися в навколишніх скелях і складали награбовані цінності, ховаючи їх в печері, котру зараз звуть піратською. Я читав про обслідування і підйом затонулих дерев’яних торгових та піратських кораблів з дна моря. І ось яка цікава статистика від дайверів: рідко можна знайти золото та срібло в торгових затонулих кораблях. Воно постійно знаходиться в різних місцях на значній відстані від дерев’яних останків, а от в піратських кораблях знаходять багато скринь з дорогоцінностями. Пірати під час катастрофи ніколи не хапалися за золото – рубали щогли та на них рятувалися. А ось комерси з останніх сил тягли свої скрині з цінностями до берега і переважно тонули з ними. Самий живучий вірус на Землі - ЖАДНІСТЬ. Жадність через сторіччя. Що тут ще можна добавити…

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

З неприємного і як порада. Якщо будете в Аланьї і захочете побродити по фортеці, то краще починайте зверху. Можна відразу піднятись на самий верх на таксі чи автобусі по дорозі і вже вниз потихеньку ніжками спускатись, але в самому низу вже ні в які споруди не заходьте – буде засцяно в усіх кутках. Там, на самому верху, платний вхід (7$) і бидло туди не дуже лізе.
sibstupa
 
Повідомлення: 485
З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 81 разів.

Re: Світязь, Крим, Зарубіжжя - переваги та недоліки відпочин

Повідомлення sibstupa » 19 вересня 2014, 15:51

Забув добавити "далі буде"
sibstupa
 
Повідомлення: 485
З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 81 разів.

Re: Світязь, Крим, Зарубіжжя - переваги та недоліки відпочин

Повідомлення sibstupa » 20 вересня 2014, 08:17

Через день-другий після подорожі по фортеці традиційно ніжками протопав вздовж річки Димчай до греблі водосховища. Я вже писав раніше про свою прогулянку в минулий раз. На цей раз пішов по другій стороні річки. Туди і назад 18 кілометрів без прогулянки на водосховищі (по навігатору). День видався зранку трохи похмурий то я відразу і рвонув.

Зображення

Як завжди дорога цікава з перемінним рельєфом і гірськими красотами. По цій стороні ходить автобус до самої греблі десь кожні півгодини, так що можна зупинити його по дорозі в любий момент. Розповідати особливо не буду, на фото все видно. Пройти і не помітити такої краси неможливо. Навіть в спеку. Один день прогулянки по цьому маршруту продовжує мені життя на рік.

Ще пару слів про приємну несподіванку. Десь по дорозі забрів в апельсиновий сад. Це як в Україні зайти в хороший яблуневий сад. Безкінечні рядки апельсинових дерев. А скільки апельсинів лежить під ногами! Зірвав з дерева з п’яток спілих ароматних плодів, погуляв по саду. Не знаю які аромати тут стоять коли цвітуть апельсинові дерева, а зараз стояв такий густий цитрусовий настій з присмаком бродіння, (бо деякі плоди ніким не зібрані вже підгнивали на землі) що навіть в голові трохи запаморочилося.

Зображення

Зображення

Потопав далі. На виході зустрів двох молоденьких гарнють. Запитую «дойч – інгліш?», інгліш – у відповідь. «Ай раша-юкрейн» – засміялись і зацікавлено глянули на мою майку U.S. ARMY. Стоять нерішуче і видно, що хочуть зайти в сад, але ніяк не можуть відважитись порушити приватну чиюсь власність. Кажу «пліз» та показую на свої зірвані апельсини «гут». Дівчата полізли швиденько в сад, а я пішов далі.
Дійшовши до першого ресторану, перейшов по місточку на другу (більш дику) сторону річки і пішов до наступного ресторану вже по іншій стороні. Так петляв по берегах до самої греблі.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Добряче втомлений і розжарений на сонці в мокрій від поту майці, тільки що зробивший собі черговий екстремально-емоційний подарунок, раптом ловлю знайомий запах форелі-гриль в одній з ресторацій на воді. Пора перекусити та пийнути троха пива. Приємна прохолода і килимова доріжка. Дружелюбна посмішка адміністратора і жест-запрошення в напрямку до диванчиків, непомітний кивок офіціантам і ось біля мене вже двоє з книжкою-меню та склянкою турецького чаю. Турецький чай втамовує спрагу і знімає втому. Замовляю рибу з овочами і, ясне діло, пиво. Вони завжди подають відразу свій чай. Так у них прийнято. Поки приготується риба, то так ще й відволікають гостей від нетерпеливого очікування делікатесу, хоча ні разу ще не чекав більше 15 хвилин.

Пригадую ковельську кафешку, вхід справа від піцерії Класік в центрі біля ДК. Замовив там стейк і пиво та розмовляв з товаришем. Розмова була цікава і я не помітив як випив пару келихів пива і пролетіло 35 хвилин. Стейк не приносили. Я зацікавлено поінтересувався чи привезли вже з села те поросє, що мають заколоти та мені приготувати. Відповіли, що через дві хвилиночки все буде готове, потім ще раз через дві хвилиночки продінамили. Залишив під бокалом гроші за пиво та пішли. Таке саме було іншого разу в Стейк Хаузі під Вогником біля церкви. Я міг чекати лише хвилин 20, бо спішив. Пообіцяли хутко за 15 зробити: «не переживайте - бачите зал порожній». Але і через 20 не принесли, то я ще почекав хвилин п’ять та також поклав лише гроші за пиво та й пішов по своїх справах. Ні разу навіть голос не підвищував, завжди чемно, максимум - можу пошуткувати з легкою посмішкою на губах. Шкода, що про Ковель, як про туристичний маршрут, мені доведеться згадати не скоро.

Допив турецький чай - відразу подали холодне пиво. Тобто хтось з гарсонів краєм ока постійно за тобою слідкує. Я не нахвалюю турків, просто це бізнес і у мене самий універсальний для них товар – гроші. А гроші їм потрібні і державі потрібні (податки та робочі місця).

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Не перший раз вже відпочиваю в таких рестораціях. Чудове місце для релаксу: дивишся на воду, на гори і поневолі починаєш розчинюватись в цілющому, майже відчутному на дотик, бальзамі гірського освіжаючого повітря, настояного на гірських травах та ароматах ресторанних спецій. Як втримати це почуття щастя… Ти нічим це не втримаєш. Як і не зможеш нічим передати. Треба тут бути.
Турки сюди приїжджають цілими сім’ями.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Година пройшла чи дві… Хто зна… Легке дзюркотіння води і ніхто не сміє зараз сказати мені «робота», «треба», «гроші»…
Мдя… гроші… Привертаю до себе увагу офіціантів піднятою рукою і словом «прайс!» З задоволенням залишаю гарсонам «чайові». Треба йти – тут ще стільки всього цікавого і все хочеться встигнути побачити.

Зайшов подивився як вирощують гірську форель в проточній воді.

Зображення

Зображення

Зображення

В наступні дні виникає бажання більш познайомитись з водосховищем.
Далі буде.
sibstupa
 
Повідомлення: 485
З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 81 разів.

Re: Світязь, Крим, Зарубіжжя - переваги та недоліки відпочин

Повідомлення sibstupa » 21 вересня 2014, 01:14

Пам’ятаючи минулорічну зустріч з жандармерією в водоохоронній зоні, вирішив до води не лізти, а подивитись що там за береги далі і як люди живуть. Міняю тактику: ногами все не обійти, то беру авто в прокаті, щоб кудись від’їхати подалі, а там вже побродити скелястими берегами. Вибір прокатних контор і авто в них традиційно великий. Досвід підказує, що треба щось таке, щоб на саму високу гору залізти. Хочеться взяти Самурая з роздаткою і 4WD, але там відкритий салон без кондішена, а мені ще рідних потім по цих місцях возити при +40.

Зображення

Тому вибираю між Фольксваген Джета і Фіат Альбеа. Фіат 2012 року, білого кольору, свіженький і в ідеальному стані та дешевший за п’ятирічну Джету на 10 євро в сутки. Беру на неділю по 25 євро Фіата при ціні в прайсі 30 євро за сутки. Якби зразу знав, що потім продовжу оренду, то можна було за 20 євро взяти.

Зображення

Зображення

Зображення
sibstupa
 
Повідомлення: 485
З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 81 разів.

Re: Світязь, Крим, Зарубіжжя - переваги та недоліки відпочин

Повідомлення sibstupa » 21 вересня 2014, 01:22

До водосховища з обох боків річки на дорозі хороший асфальт, за греблею вже трохи шершавий. Потім взагалі гравійна чи то дорога, чи то стежка. Пару разів заїхав в таку ду#у, що розвернутись не було можливості, приходилось задом здавати. Не просто це на таких вузьких доріжках з обривом з однієї сторони.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення
sibstupa
 
Повідомлення: 485
З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 81 разів.

Re: Світязь, Крим, Зарубіжжя - переваги та недоліки відпочин

Повідомлення sibstupa » 21 вересня 2014, 01:27

Частенько десь з’їжджаю при можливості на серпантині та залишаю машину, а сам ніжками вивчаю місцевість. Потім на другий раз вже везу рідних подивитись на знайдені цікаві місця.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення
sibstupa
 
Повідомлення: 485
З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 81 разів.

Re: Світязь, Крим, Зарубіжжя - переваги та недоліки відпочин

Повідомлення sibstupa » 21 вересня 2014, 01:36

Хатинки місцеві приліплені до гір. Є хороші, є бідні і їх значно більше. Видно що будуються помалу пару років. В одній кімнаті вже живуть, а інші потрохи добудовують. Часто бачив пральні машини прямо на вулиці стоять – тісно в кімнатці. Біля хатин пару грядок з перцями та помідорами, пару дерев фруктових. Все це на схилах гір і дуже компактно, а так більше камінь кругом.
Побачив одного разу внизу яблуньку з яблуками та спустився попробувати, а там хатка приліплена до гори та дітки граються геть маленькі і та яблунька одна. Розвернувся та назад поліз.
Бідноти багато, варто лише від’їхати трохи від пляжної смуги Анталійського узбережжя. І що цікаво, вздовж водосховища проведений водопровід і електрика. А от каналізація для мене в тих місцях залишилась загадкою. Ніде не бачив щоб нечистоти тупо зливались на землю чи в водосховище.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

А це такий гараж

Зображення
sibstupa
 
Повідомлення: 485
З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 81 разів.

Re: Світязь, Крим, Зарубіжжя - переваги та недоліки відпочин

Повідомлення sibstupa » 21 вересня 2014, 01:41

Знову пару разів відвідав сільську мечеть в горах. Там у мене знайомий ще з минулого разу муфтій.

Зображення

Зображення

Тепер скрізь вже все по-сучасному в мечетях – ніхто з мінарету не репетує молитву. Мінарети високі набудували і у стариків тепер від вишини в голові паморочиться, а молодь щось не дуже туди тепер йде. Тепер більш гучномовці муфтіюють. Записав на флешку один раз і знай собі вмикай апаратуру та чухай яйця поки мусліми тицяють лобом в сторону Мекки. Хороша робота, тре буде вивчити Коран детальніше та десь помуфтіячити в майбутньому з пару років.

Зображення

Прикольно буває якщо поряд декілька мечетей стоїть. Біля нашого будинку дві мечеті і ніколи вони разом в один час не починають свою молитву співати. Я спеціально раненько слухав: один почав в 5.15 ранку, потім другий десь хвилин через 5 підхопив. Таке враження, що перший будить інших, бо проспали. Та й перший починає то в 5 рівно, то в 5.15, а то й в 5.25. Бардак одним словом, бачу над чим працювати і куди рухатись..
Далі буде.
sibstupa
 
Повідомлення: 485
З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 81 разів.

Re: Світязь, Крим, Зарубіжжя - переваги та недоліки відпочин

Повідомлення sibstupa » 22 вересня 2014, 03:05

Через днів п'ятнадцять вмовляю всіх проїхатись від Аланії в одне цікаве місце. Це було моє давнішнє таємне бажання. Навігатор в смартфоні показав трохи більше як 350 км. Запитав у людей про відстань – сказали буде до 500 км. Навігатор якось цікаво показує в горах відстані і старається вести по самій короткій дорозі. В місті це, безперечно, дуже добре, а ось в горах бувають ляпи.

Треба міняти машину. Тепер вибираю мікроавтобус в сусідньому Рентакар: Hyundai Starex чи Volkswagen Transporter. Обидві дизель. Потрібно було брати саме щось таке – нас п’ятеро дорослих і двоє малюків 2 роки та півтора. Ще добра торба з амуніцією та особисті речі. Тому потрібен був мікроавтобус з просторим салоном. Hyundai Starex виходив в день на 10 євро дешевше і дитячі два крісла також дали нам дешевше.
В моєму місті в основному японський автопром та трохи корейський. Хундаї та Тойоти бігають надійно і переварюють любу солярку. У мене зараз турбодизель німецький Q7, тому добре знаю які німці примхливі до солярки. А їхати збирався через гори і яке там буде дизпаливо на заправках хто його знає. Хоча ще ніколи ні разу в Туреччині не наривався на неякісне паливо. Беру Hyundai Starex по своїй шкалі балів + фуллкаско за 40 євро в день. Оформлення оренди 5 хвилин, традиційно записав в договір подряпини. Хоча турки приймають назад авто досить лояльно – ніколи особливо не придирались.
Ввечері поїздив по місту – кондішен норма і двигун рівненько тягне. Зранку швиденько грузимось і в дорогу.

Зображення

Зображення

Від Аланьї до Антальї дорога відома. Йдемо 70-100, дорога просто чудо, але забита машинами: туристичні буси двоповерхові валять під сотню, таксі та такі як ми плутаються у них під ногами. Тракторці якісь та моторолери їдуть з самого правого боку, практично нікому не мішають.
Анталію проходимо неспішно і потім кілометрів через 70 починається поступово підйом в гори. Спочатку округлі серпантини, потім крутіші, піднімаємось помаленьку. Малюки хлопають по вухах як в літаку – атмосферний тиск трохи падає.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення
sibstupa
 
Повідомлення: 485
З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 81 разів.

Re: Світязь, Крим, Зарубіжжя - переваги та недоліки відпочин

Повідомлення sibstupa » 22 вересня 2014, 03:13

Десь серед гір виникає необхідність заправитись, двигун почав їсти соляру веселіше. В районі Антальї більше заправок Лукойл та Шелл, а тут вже попадаються Тотал.
Зарулюю на заправку. Вийшов зустрічати лисуватий турок, чимось схожий на солдата Швейка. Заправник ні англійську ні німецьку не розпізнав. Сбербанківська Віза викликала інтерес, але тільки інтерес і все. Вставити її можна було самі знаєте куди. Ліри турецькі у мене трохи були, але вони потрібні будуть може на яку аварійну допомогу чи чай в гірських харчевнях, там долари викличуть інтерес як моя Віза тут. Тому дістаю сотню мертвих президентів і прошу мене заправити. У заправника вже ступор переходить в хронічну фазу і навіть останні волоски на голові починають ворушитись. Запрошує мене в кімнатку і обережним невпевненим тоном дзвонить комусь, мабуть хазяїну.
Я раніше в Туреччині їздив лише по центральним шляхам, тому проблем з розрахунком ніколи не було – хоч гривнями плати (вибачте, трохи погарячився ::yaz-yk:).
Подзвонив дядько-заправник і взяв ручку та написав на своїй долоні (так, не на папері, а саме на долоні) цифру 44 і промовив «літре» з посмішкою переможця від вуха до вуха – видно вперше в житті йому прийшлось вирішувати таку складну проблему і він успішно справився з цим.
Виходить у них моторін (дизель) по 4,50 лір (2,25$). Мені троха довелось поїздити по дорогах Росії. Такого, щоб в якійсь дупі паливо було дешевше ніж в місті, я не зустрічав. Звичайно цінник буває завищений.
На всяк випадок пару раз перепитую його «Дизель? Моторін?» Весело киває головою. Заправив машину і потиснув мені з посмішкою руку після мого «тешекюредерім» (типу «велике дякую, брат»). На заправці наш бусик був один. Видно наш візит для нього яка-не-яка подія дня.
Ще через якийсь час в’їхали в курортне містечко Фетхіє і перед нами відкрились місцеві красоти.

Зображення

Зображення

Зображення

Вирішили перекусити тут перед фінішним ривком через крутий перевал.
Після приємної прохолоди від автомобільного кондиціонера раптом потрапляємо в саме пекло. Сухе розжарене повітря. Тут сьогодні на градусів 6-8 гарячіше ніж в Аланьї. Заходимо в придорожнє кафе, котрих тут трохи є. Обід подали стандартно не кваплячись. Поставили відразу півтори літри чистої питної води в заводській упаковці і чай всім, але це не включили потім в рахунок. Звичайно і чай, і лаваш, і ще якусь фігню подають по замовченню якщо навіть не замовиш і не завжди це все буде в прайсі. Сподобався суп з курки. Саме так – суп, бо намішано ще було всього. Зверху порекомендували видушити лайм – своєрідний присмак до курки. А яке м'ясо з тандира! М'ясо кладуть у піч з самого ранку і воно там томиться помаленьку до обіду в спеціях та гранатовому соку. Натуральні дрова, натуральний тандир з каменів, натуральне м'ясо… Смакота… Навіть діти мололи завзято. Цікаво як м'ясо ділять на порції в металевих мисках і ставлять на такі керогази як на фото. Можна годину неспішно сидіти і м'ясо буде гарячим. Це східна філософія: нікуди не поспішай - ти вже народився, насолоджуйся як можна довше. До речі, керосином не смерділо – щось інше заливають.

Зображення

Зображення
sibstupa
 
Повідомлення: 485
З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 81 разів.

Re: Світязь, Крим, Зарубіжжя - переваги та недоліки відпочин

Повідомлення sibstupa » 22 вересня 2014, 03:27

Поїли і знову в дорогу. Потихеньку навігатор приводить до самого хренового куска дороги. Треба перевалити хребет та спуститись до моря. Всього лише 17 кілометрів по навігатору. Ага…

Спочатку все було добре, але чим вище йшла дорога, тим вона ставала небезпечнішою. Огороджень ніяких немає, повороти дуже круті. Мдя… Непоганий варіант хапнути адреналіну та полоскотати собі нерви і одночасно насолодитися пейзажем - прямо як в польоті на параплані. Дорога дуже вузька і всі повороти закриті всякою рослинністю. Машина вже ледь тягне на другій передачі. Все частіше серпантини крутять на 180 градусів. Багато місць, де не роз’їхатись двом машинам і ніякої загорожі перед прірвами. Трохи сцикотно. Про фото нема коли думати, хоча природа дарує пейзажі кругом шикарні. Починаю вже все більше їхати на першій – друга передача не тягне. Тяжко тягти двигуну двохтонний повністю завантажений салон. Розумію, що на першій довго вгору в таку спеку не протягну. В чому плюс дизеля в спеку в горах – його важко закип’ятити. Температура двигуна трохи піднялася далі за середину покажчика температури. Раптом на повороті з під капоту та переднього лівого колеса виривається сивий дим. У мене мій очкодав відразу заверещав «пи*дець - де ти тепер знайдеш евакуатор?!». Беру себе в руки «хто бздить – той гине», зупиняю машину і глушу. Ставлю на передачу та ручний тормоз. Секунда на роздуми - нєфіг сидіти, треба дивитись що там.
Бігом вискакую і хапаю першу каменюку та пхаю під колесо. Стою носом вгору і якщо машина зірветься, то покотиться з моїми самими рідними людьми назад в прірву. Одна думка крутиться - прийшов кінець трансмісії, бо двигун не перегрівся і ніякий Джекі Чен на табло не вискакував. Заглядаю під мікроавтобус – там не смердить і взагалі сухо. Піднімаю капот – нема до чого доколупатись. Навіть рівень масла перевірив – може сигнальна лампа згоріла і не маячить. Все нормально. Стояти так довго на крутому підйомі не можна, тре пробувати заводити і рухатись.

Відсоваю каменюку з під колеса, запускаю двигун і починаю рухатись. Все нормально, тягне впевнено. В новий поворот через пару метрів ледь вписуюсь. На крутих поворотах цей хлівчик на колесах вже хапає камінці та пилюку шинами. Знову виривається хмарина сивого «тіпа диму», я зрозумів – просто так тут вітер гуляє, що пилюку закидає проти законів фізики попереду капота. Все ясно, від серця відлягло, але пережив мій очкодав пару неприємних хвилин. Пробую другу передачу – приходиться маніпулювати педалькою газу. Трохи не вловиш момент і машина захлинається. Мені після моєї турбо тут трохи некомфортно. Доконаним фактом є те, що на відпочинку мізки відключаються повністю. Я навіть не глянув в паспорт який об’єм у двигуна, а про противідкатні колодки під колеса в горах взагалі думки не було. Хоча зимою на Алтай ганяємо з колодками в багажнику.

Ще трохи нервів і машина піде жвавіше – почнеться спуск. А види кругом! Правда мені не до цього – серйозно пропотів на нервах. І ось останній підйом, ще чуть-чуть і почнеться спуск. Зупиняюсь і передаю кермо молодшому поколінню. Відпочиваю. Починається спуск. Але спуск в цьому місці настільки крутий, що спускатися стає геть не легше, ніж підніматися. Спускаємось на другій передачі щоб гальмувати двигуном, бо тормозні диски та колодки перегріваються моментально, так можна геть без гальм залишитись. Ще пару поворотів і машина пішла легше. Що з це за місце таке, що таку дорогу прийшлось осилити? Якихось 17 кілометрів по навігатору через хребет, а нерви полоскотало. Ось і приїхали! Дякую тобі, Лєночка Смартфонова (так називаю дівочий голос в навігаторі)!

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення
sibstupa
 
Повідомлення: 485
З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 81 разів.

Поперед.Далі

Повернутись до Ковельські балачки

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Google [Bot] і 19 гостей

cron