Мої вітання з прочитанням!)
А я скільки не бралася (ну, невідомо як і ким створене відоме ім'я, а я таки при культурі - треба бути "в курсі") - ніяк себе не можу пересилити і прочитати щось до кінця Дереша, Карпи... Хоча у Карпи читаю її дитячий блог (без мату) - подобається!). От і не силую себе до такого - життя коротке аби час витрачати на те, що огидно.
Зараз читаю нову мудру книгу
Мирослава Дочинця "Криничар". Важкий початок, але потім захоплює, надто вражає тим рівнем тяжелезного життя у часи середньовіччя на Закарпатті. (Куди нам тепер жалітися!?). Чимось перегукується з книгами Матіос, але тут якось по-чоловічому стримано, не так динамічно по сюжету.
І вистраждані краплини мудрості (виділені в тексті курсивом) від автора-їх-збирача (починаючи з "Многії літа.Благії літа" та "Вічник"), до яких повертаєшся аби ще раз перечитати, зрозуміти автора і пропустити через своє бачення.
До речі, зв'язувались з Дочинцем, запрошували в Ковель - щось не вийшло у нього..., але дуже радів, що ми тут його знаємо та читаємо!) Можливо, таки відбудеться така зустріч у недалекому майбутньому.