У разі спільної сумісної власності одноосібного власника не існує. Тому тягар утримання (нерухомого) майна лежить на всіх співвласниках і, як наслідок, вони повинні нести солідарну відповідальність по оплаті за житлово-комунальні послуги.
Однак, в спорах стосовно заборгованості за житлово-комунальні послуги, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 19 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", позов повинен подаватися до споживача-контрагента договору незалежно від того, є він єдиним власником житла чи одним із співвласників.
Ось такий казус.
Що стосується "відповідальності членів сімї", то це анахронізм ЖК УРСР (ст. 156). Позови до членів сім`ї - прояв правового нігілізму. Але Ковельхолоду хоч кілка на голові теши - з року в рік згадують у своїх горе-позовах про відповідальність членів сім`ї навіть коли їх не існує в природі.
Згідно абз. 2 п. 3 Постанови від 18.12.2009 р. № 14 Пленуму Верховного Суду України „Про судове рішення у цивільній справі”, у разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше.
Тому цей анахронізм судами не повинен застосовуватися.