Оскільки мені властива деяка ліричність в своїх роздумах, то любителям сухих фактів і власникам мізків математичного складу пропоную пропустити текст до саме амбули.
Їдемо з дачі, раненько-раненько виїхали в місто. Хочеться встигнути на парад. Колеса слухняно намотують кілометри дороги. За кермом завжди легко думається. Пригадалося перше місце роботи після виходу на пенсію по вислузі років.
Хлопці приводять мене в службу безпеки самого, на той час, ефективного підприємства алкогольного напрямку. На посаді замісника начальника зміни СБ починаю розбиратись в новій для мене системі, знайомлюсь з новими людьми – фанатиками виробництва і дегустації алкогольних виробів. Одним словом реально спустився з небес на грішну землю. Ну а так як я люблю спілкуватись з цікавими людьми, які виділяються з сірої маси, то незабаром знайомлюсь з Вітьком, таким собі йолопом років 35-ти, слюсарем холодильних установок з золотими руками і повним джентльменським набором ідіота-лауреата. Шеф безпеки якось сказав: «Нада за нім смАтрєть, а то етот ідіот ещьо ползавода спаліт». Так воно потім і вийшло, але зараз мова не про це. Побачив якось Вітьок, що я доливаю тосол в систему охолодження двигуна авто і з апломбом гуру-їздюка заявив: "Хєрлі тєбє нєкуда бабоси дєвать, зачєм тосол покупаєш? У мєня в хАзяйствє єсть літров 100 лішнєго етілєнгліколя . Зальйош і прА всьо забудєш. Я всєгда так дєлаю". Ну, а так як в основі тосолу той самий етиленгліколь, думаю а чому б не залити 100%-й нерозбавлений. А так як на все життя витаврувалося наше «уходя с аеродрома что-нібудь возьмі для дома», то думаю треба воно мені чи ні, але ж халява. Припер він мені 10 літрів тої рідини. Я спочатку на мороз 30-ти градусний на ніч каністру виставив (кулє, тоже не пальцем роблений) і впевнившись, що ні одна крапелька не замерзла, поміняв тосол на 100%гліколь і катаюсь собі. Десь місяці через два так чую ніби піщить щось секунд 5-10 коли запускаю мотор. Відкрию капот – все вроді нормально, може думаю стартер дуркує. А воно все частіше і частіше, і тільки коли двигуна запускаю, а як прогріється, то стає все нормально. І ось поїхали ми одного разу за місто і на трасі десь після кілометра 80-го стає двигун. Таке враження, що бензин закінчився, але ж знаю, що майже повний бак. Пробую запустити - не виходить, хоча стартер так прямо завзято крутить. Відкриваю капот, шукаю іскру. І лише коли зняв кришку ГРМ, то зразу зрозумів, що порвався ремінь ГРМ. На СТО потім мені пояснили, що в моєму моторі помпа системи охолодження стоїть в блоці і підшипник крильчатки змазується тосолом. А так як 100%етиленгліколь дуже агресивна рідина, то потихеньку підшипник помпи почав підклинювати і врешті-решт заклинив зовсім, а зубчатий шків рвонув ременя ГРМ. А це для багатьох машин вже біда – загинає клапани двигуна. Зекономив я на тосолі двадцять мертвих американських президентів, а попав на тисячний ремонт. Я ще довго потім згадував уроки хімії в школі, на які майже не ходив, і як перед уроком соплями мазав вчительці ручку дверей в класі перед приходом «улюбленої» хімічки. Тепер ось гекнулося мені тією хімією.
Колеса продовжують слухняно намотувати кілометри дороги. Особливо не спішу - "тошню" потихеньку. Можу собі таке дозволити:
«Кто понял жизнь, тот больше не спешит,
Смакует каждый миг и наблюдает,
Как спит ребёнок, молится старик,
Как дождь идёт и как снежинки тают.
В обыкновенном видит красоту,
В запутанном простейшее решенье,
Он знает, как осуществить мечту,
Он любит жизнь и верит в воскресенье... »(с)
Вчора подзвонила племінниця з Луцька. Трохи поговорили. Каже, що до вчорашнього дня прямо спека була майже +30. А у мене ще клімат в авто виставлений на +20. Хочеться нарешті природного тепла і спокою. Ніби і непогано тут. Дуже легкі люди. Відкриті і добродушні сибіряки. Тільки мороз настільки пробрався під шкіру, що скільки б не жарився, навіть в самих гарячих країнах, почуття дискомфорту від очікуваних мурашок при поверненні не проходить. Тут словами не розкажеш, треба пожити тривалий час, коли зима - рівно половину року. Тим більше, що народжений в іншому кліматі і почуття контакту босих ніг з теплими Волинськими стежками живе і нині. Видно прийшла пора вже шось вирішувати. Переселитись в жарку Азію не виникає бажання навіть теоретично. Теплі європейські країни манять. На Волині велика родина, клімат хороший і до жарких європейських країн думаю годин 10-15 їзди на авто. І чому б не Ковель?! А раптом?!
Комп підказує, що пора накормити свій борт. Заїжджаю на заправку, підскакує обслуга. Віддаю кредитку, спостерігаю як безкоштовно миють лобовік, фари, номери, прив’язують георгіївську стрічку до антени. Будуть однаково обслуговувати незалежно від того, на якім авто ти заїхав – боротьба за клієнта. Питають чи ще шось зробити. Дякую, розписуюсь в їхньому чекові, забираю свій. Навіть не відірвав опу. Вирулюю на дорогу… і тут в футляр для мізків, наче Перун, традиційно прилітає радіограма: “І ти готовий зрадити землі, яка багато дала тобі? А якщо ТАМ буде все не так комфортно, як ти вже звик?!”
Треба розібратись в своїх “хотілках” і можливих майбутніх проблемах. Як про мене – якщо так кардинально міняти місце проживання, то має бути стимул! У мене він є - я збираюсь в дитинство своє повернутись. Повернутись максимально комфортно. Щоб не прийшлось потім згадувати Талейрана "это не измена, это намного хуже - это ошибка".
Саме амбула:
Чи можна жити в Ковелі? Живуть же люди. Пенсія мені гарантує кусок хліба з таким же куском сала. І ось тут виникає перша проблема – отримувати пенсію від Росії чи оформитись в Україні? Поміняти громадянство чи ні? Вже трохи цікавлюсь процедурою міграції і вилазять перші корчі: при отриманні громадянства України потрібно офіційно відмовитись від російського. Ну що за ідіотизм! Пропадуть деякі зароблені і звичні мені бонуси соціального захисту, котрих ще в Україні немає. Ну з цим я сам якось визначусь.
Ну так чому Ви живете в Ковелі? А хто десь поїхав, то чому не повертаєтесь назад? А якщо хтось повернувся – чи не пошкодував? Чим виділяється наше славне місто серед інших, не менш славних і гарних? Які плюси Ви ставите місту? Буду дуже вдячний, вислухаю всі “за” і “проти”.
То добавте ідіоту впевненості чи нарешті назавжди відговоріть переїжджати в Ковель.
Оце ставлю крапку та біжу на парад. З святом Вас всіх, земляки!
[quote="sibstupa" P.S. Панове модератори чи адміністрація! А скільки букафф я можу за один раз тут запостити? Бо боюсь, що все не влізе якимсь разом.[/quote]
Так ніхто і не відповів. Продовжувати експерименти чи вже заткнутись “ситій сибірській морді”?