Ні, я так відписую, не читавши!!!

Що не робить її автоматично чудовою.

Булгакова читала років 15 тому. Сподобалось. Але не вважаю, що не читати якогось конкретного автора, це мінус в освіченості. Не всім близький його стиль і теми, яких він торкається. А можливо для кожного свій час. Один сприймає книгу молодим, інший - в зрілому віці.
Я з захопленням прочитала "Війну і мир" в 5 класі (я в школі дуже багато читала), а зараз Толстой мені нудний (хай пробачать мені його прихильники). А от Достоєвського, якого не сприймала в школі, зараз дуже люблю. Я думаю, що в школі краще було б вивчати "Підлітка", а не "Злочин і кара".
Мені дуже подобається книга Сан-Антоніо "Стендиг или правила приличия по Берюрье". Хотіла дослівно зацитувати улюблену фразу, але в інтернеті все натикаюсь на інший переклад. Тому цитую по пам'яті: "С вами приключилось кое-что невероятное - жизнь. И сложность не в том, чтобы прожить свою - если вы не прихотливы, вам это кое-как удастся, а в том, чтобы вытерпеть чужую".
Взагалі це - детектив, але паралельно там ведуть уроки гарних манер. Найбільше мені подобаються неймовірна гра слів і несподівані порівняння. Ось коротко, про що книга з її передмови:
"Что же такое правила хорошего тона?
Может, это больше искусство, чем наука? Искусство человеческой комедии?
Комедии, которую человек старается более или менее искусно играть на протяжении, всей жизни, чтобы увеличить крошечный ровчик, отделяющий его от животного.
Познание правил хорошего тона начинается до рождения и продолжается после смерти, ибо есть люди в утробе матери, которые не знают никаких правил хорошего тона, и есть покойники, которые пропитаны ими (извините за выражение). И наоборот.
Когда-то человеку стало стыдно, что он ест мамонта руками, и он решил составить пособие по правилам приличия. Проходили века, пособие становилось более упорядоченным, а правила более педантичными и строгими, так что в наше время они как жесткий корсет сжимают личность и превращают ее в некое подобие хорошо воспитанного робота, который знает, как поцеловать руку даме, очистить персик и засвидетельствовать свое глубочайшее уважение королеве Великобритании, но все больше и больше отрывается от настоящей жизни.
* * *
Короче говоря, чтобы знать правила хорошего тона (или чтобы знать правила тона хорошо), следует прежде всего не доверять знанию правил хорошего тона.
Это мое твердое убеждение, и потому мне показалось интересным описать злоключения и рассуждения моего друга Берюрье, который взялся читать Курс «Правила хорошего тона» и при этом вносил в него коррективы, которые подсказывала ему его простая и щедрая натура, и дополнял его интимными подробностями из своей жизни.
Эту книгу можно было также назвать «Берюрье снизу доверху».
Откровенно говоря, я не надеюсь, что после ее публикации либо мне, либо ему предложат ответственную должность заведующего протокольным отделом в Елисейском дворце. И очень жаль, потому что мы внесли бы немного выдумки и оживления в дом, куда не так часто заглядывает веселье. Тем не менее я остаюсь при убеждении, что страницы этой книги будут полезны для молодежи, поскольку они учат молодых, как не превратиться в любезные мумии, спеленутые правилами приличия.
Рассудительный и грубоватый Берюрье совершенствует правила хорошего тона, раздвигает границы приличия, отбрасывает условности, одним словом, помогает современному человеку освободиться от буржуазных предрассудков и светских нравов и дает ему возможность заложить основы своего «Стандинга» (либо наложить на них).
Итак, не возмущайтесь, а строго выполняйте рекомендации, изложенные в пособии. Для начала вылейте воду из своей мисочки для обмывания пальцев в декольте вашей соседки по столу и наполните ее красным крепленым вином, а потом выпейте с нами за хиреющее здоровье надутых индюков, гурманов, монокляриков и всех этих протирателей паркета светских гостиных, которые так сильно хотели отдалиться от своих четвероногих собратьев, что сами стали походить на обезьян, происшедших от человека".
Вдома подивлюся перекладача, бо вже казала, що в мене переклад цікавіший.

TanyaK Вы сами то писать не пробовали?

Хтось читав "Одиночество в сети"? Мені цікаві важі враження.
майже впевнений, що irma читала, але ж вона не з нами((

Зараз читаю Пелевіна. Неочікувано.

Читала.

І які враження?
В мене взагалі складається така думка, що чим більше інтимних відвертих сцен в книгах (в цій вразив ексгібіціонізм, відкрита мастурбація, вибачте за слова, і це ніби нормально, що люди так роблять!), чим більше вульгарщини, тим вона "крутіша"! Я розумію, що це реалії світу, але для чого так відкрито це все показувати і говорити, що це шедевр! Ще раз переконався, що сучасна література - це повний брЄд, більше не візьмуся (хоча вже багато разів говорив собі таке, але ж реклама, піар... діють).

На даний момент читаю підігнаний Мішою(mike_fashist) "Взвод пешей разведки" Ивана Горбатко. Дуже гостро сприймається, тому що описані початок боїв за Ковель та весняне Полісся, на фоні того,що я бачу за вікном зараз.

В мене теж воєнна тематика - "На западном фронте без перемен"

Хо ото пробило нас. Нехоч по боях пройтись як трішки земля підтане?

Тобто пройтись? Як то пройтись?)

Я називаю таке пройтись "попікати"

Ну по окопах з металошукачем. Тут ми з Мішаньою на одному місці були, трикутник Мислина,Дубова неіснуючі Рудніки. На скількох позиціях я нелазив , а такої перепаханої снарядами та мінами землі небачив.При тому квадрат десь 100 на 100м. От там проникаєшся відчуттям війни. А недалеко невеликий горбик з похиленим хрестиком із чахлими жердинами обабіч. Скоріше всього чиясь времянка для піднятих та непохованих по людськи героїв. От де треба було вправлятись в піарі нашим можновладцям. А не зруйновувати доглянуте поховання.

Цікаво, навіт дуже!)) Тільки в мене нічого потрібного нема( (маю на увазі техніку)

Ну так це необов"язково. Щуп та лопату дам. А апарат то тільки по верху провіряти настріл.Короч небудем офтопити , домовимось.