Колись в школі,на уроці співу,СШ№8,ми співали таку пісню:
"Ми — ковалі, червона молодь,
Ключі ми долі куємо.
Здіймайся вище, важкий наш молот,
В крицеві груди ми б'ємо, б'ємо, б'ємо!
Ми куємо всім кращу долю,
Народу світлий шлях куєм,
І за сподіваную волю,
Як треба буде, всі умрем, умрем, умрем!
Ми — ковалі! У праці спільній
Ми хочем кращого життя;
І недаремно ми тратим сили,
Немарно молоти дзвенять, дзвенять, дзвенять!
Наш молот б'є по тьмі і гніту,
І все світліш кругом стає,
І по краях усього світу
Народ пригнічений встає, встає, встає!"
Якось вона перегукується з теперішньою ковальською темою.