Ми відкривали
"Дніпра"
кожний номер,
Як в домі
власному
ми відкриваєм вікна,
проте і без читання
ми розбирались в тому,
як вірші,
компілювати безпринципно!
Ми
всю поезію
учили не по форуму.
Клацанням клавіш
йшла в коментар на біс,
коли
віршами
спамерів ми "порали",
як вони
нас
спамили колись.
Нехай
за "Дніпром"
безутішною вдовою
плетется спам
в похоронному марші —
помри, мой вірш,
помри, як рядовий,
як помирали
deleted тексти наші!