Місце спілкування ковельчан (і не тільки)
Сподобався форум - постав +1 
Сьогодні: 18 серпня 2017, 23:13

Часовий пояс UTC + 3 годин




Створити нову тему Відповісти  [ 26 повідомлень ]  На сторінку Поперед.  1, 2
Автор Повідомлення
 Тема повідомлення: Re: Українське кіно
ПовідомленняДодано: 23 листопада 2014, 22:03 
Офлайн

З нами з: 05 вересня 2008, 07:01
Повідомлення: 2019
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 409 разів.
Подякували: 89 разів.
Район міста: центр
Олесь Санін: «Поводир» — мій маленький протест...

як американський актор українського походження примусив Олеся Саніна зняти кіно про кобзарів та чому у «Трансформерів» забрали техніку, режисер розповів під час зустрічі з глядачами у Харкові.

...про те, як зародилася і ожила ідея...

Ще навчаючись у школі, я цікавився народною музикою — такою, яка не звучала ні по радіо, ні по телебаченню. Тоді для себе вирішив, що буду їздити у фольклорні експедиції. Брав у тата магнітофон «Весна» і подорожував з ним по селах та записував пісні. Я дізнався, що не дуже далеко від місця, де народився, в селі Залюття, жив незрячий лірник Іван Ласюк, який співав давні кобзарські пісні. Я поїхав до нього, познайомився. На той час у нього інструмента вже не було — його забрали у якийсь київський музей і він не знав, куди саме (потім я знайшов цей інструмент, але вже після смерті лірника).
Записав у нього кілька пісень. І він мені сказав, що дуже хотів би піти до Почаєва, але не має поводиря. І я пішов з ним. Ця подорож змінила велику частину мого життя. Я потрапив на якусь іншу планету, у зовсім інший світ, який навіть уявити собі не міг.

Пізніше, навчаючись у театральному університеті, знайшов у Києві бандуриста Миколу Будника, який продовжував традиції українського кобзарства і Кирила Шиткаченка, його вчителя, який пережив всі ці події (розстріл кобзарів у 1930-х роках — Авт.). Він не потрапив під цей молот 30-х років через те, що був дуже молодий і до того ж захворів у цей час. Тоді серед живих лишалися тільки випадково.

Ця історія була мені цікава і я з нею жив. Вона ніяк не була зв’язана з моєю творчістю, ні як художника, ні як режисера. Тому не міг зрозуміти, як зможу це розказати на екрані.
Все почалося пізніше. В 2003 вийшла моя перша картина «Мамай». Фільм отримав купу нагород і став першим претендентом на «Оскар» від України. В американській кіноакадемії він отримав схвальну пресу. І там я познайомився з актором Джеком Пеленсом, якого насправді звали Володимир Палагнюк. Це великий американський артист, лауреат двох Оскарів з неймовірною долею. Під час Другої світової війни він був пілотом бомбардувальника. Його збили і у нього обгоріло обличчя. Пеленс ще завжди жартував, що він актор, у якого обличчя — із власної дупи.

І от він випадково знайшов мене в Лос-Анджелесі в готелі і ми познайомилися. Пеленс водив мене по студіям, американським кіношколам. Тоді він сказав, що хоче знятися у моєму кіно.
Після цього ми багато спілкувалися. Я давав йому один сценарій, потім другий... п’ятий. Але він говорив, що це все не те і просив про щось розповісти. І я переповів кілька історій, в тому числі і про незрячих бандуристів, яких колись не змогли зламати, які вірили в те, що сонце живе в середині них, що можна знищити армію, але пісню вбити не можна. Вони вірили, якщо їхні історії про подвиги, про незалежність хтось колись почує, то викує меч, збере навколо себе військо і відвоює свою незалежність.


І Джек сказав мені: «Це та історія, яку ти мусиш зняти. Забудь про всі свої амбіції режисера, про всі гілочки і пальмочки. Ти мусиш цю історію розказати, перш за все в Україні, тому що вона про те, які ми є насправді».
Чесно вам скажу, я ці слова згадую останнім часом досить часто. Згадую, наскільки фантастичним і прозорливим був цей чоловік, якого вже з нами немає, який хотів знятись у цьому фільмі, але не встиг, бо помер.

...про складнощі зйомок та українське кіно...

Зображення

З 2007 року я багато разів міняв сценарій. Мінялися уряди і президенти, люди, які обіцяли профінансувати це кіно. Але вірив, що колись його зроблю. Відмовлявся від інших постановок, працював у наймах в інших державах, знімав музичне відео, рекламу — все, що завгодно, щоб вижила моя сім’я і я зміг набратися досвіду для того, щоб зняти кіно і показати його в таких кінотеатрах, як цей («8 ½» — Авт.). Адже українські стрічки не показують в багатозальних кінотеатрах, де йдуть фільми-атракціони. Їх ніхто з прокатників не хоче бачити. Ми боремося за нагороди міжнародних фестивалів в дуже специфічних категоріях, або навіть спеціально знімаємо для цього фільми, щоб сподобатися їм.

Скажу вам відверто, досить довгий час ціле покоління режисерів мого віку шукали успіху і щастя за кордоном. Багато з них знімали фільми, продаючи Батьківщину, — про те, які ми нещасні, убогі, як нам тяжко жити — тобто так, як нас хотіли бачити. Це непогано фінансувалося іноземними фондами. Мене це не влаштовувало. І це кіно — наш маленький протест авторів проти того, що ми ніби іммігранти у власній державі, де на екранах показують чужоземне кіно. Воно, може, й хороше. Але без нас.

Ми ж розуміємо, що в нас є м’язи, ми вміємо формувати історію, знімати кадр.
Тому, коли три роки тому з’явилася можливість зняти це кіно з малесеньким бюджетом у 16 млн грн, а це десята частина, яка потрібна, ми розпочали роботу. В нас повірило багато людей, які допомогли цьому фільму.

Ми домовилися про найкращу техніку, яка справді виробляється в Україні. У нас є навіть лауреат двох Оскарів за технічні нововведення в кіно Анатолій Кокош, обладнання якого працює на найкращих знімальних майданчиках світу — Джорджа Лукаса, Френсіса Копполи, Стівена Спілберга, Джеймса Кемерона і так далі. Не всі можуть дозволити собі цю техніку. Але нам пішли назустріч — відкликали її із якихось страшенно модних фільмів типу «Трансформери — 2», щоб вона зняла у нашому кіно поїзд, який летить, віхолу, яка несеться.

Нам допомагала велика кількість людей. Наприклад, у Харкові люди у масових сценах знімалися за дуже маленькі гроші, майже за їжу. Нам допомагали музеї з костюмами та реквізитами.


У кобзарському цеху ми зробили два десятки інструментів, які дали в руки незрячим людям. До речі, багато з них — музично обдаровані. Ці інструменти лишилися у них в руках і вони продовжили на них грати після фільму.

...про паралелі з сьогоденням...

Фільм ми закінчили у 2013 році. І ніхто не знав, що з нами трапляться такі події: що брат піде на брата, що тут у Харкові Ленін уже не стоятиме на площі, що мій друг — письменник і світлий чоловік Сергій Жадан отримає по голові від своїх же людей, і доведеться його вивозити лікувати до іншої країни та багато-багато іншого. Я уявити собі не міг, що мій знайомий артист буде стріляти у солдатів, які захищають мою Батьківщину. І я не знаю, як з цим жити далі.

Ми і подумати не могли, що картина матиме стільки паралелей з сьогоднішніми реаліями. Мені навіть говорили: «Таке враження, що ти просто подивився новини і повторив їх».
Ми не могли передбачити, що історія зі знищенням музикантів, історія з придуманими новинами та пропагандою буде такою близькою. Пояснення одне — методи КГБ не змінилися.

...про те, як вплинув фільм на самого Саніна...

Цей фільм змінив мене і моє ставлення до професії, до світу, в якому ти живеш і для якого ти знімаєш своє кіно, і навіть до свого майбутнього фільму. Тому що, скажу вам відверто, — у мене зараз є пропозиції подавати заявки на зйомки кіно. Але, розумієте, я мушу вийти на знімальний майданчик і чітко знати, що гроші, які я витрачаю, а це великі гроші, будуть потрібніші, аніж танк на передовій, ніж гроші на ліки для сотень поранених людей.

...про повну версію...

У ту двогодинну версію, яка зроблена для кінотеатрального прокату, багато чого не ввійшло. У чотиригодинній версії для телебачення, над якою ми зараз працюємо, і яка, сподіваюся, з’явиться на екрані наступного року, побачите більше Харкова, більше усміхнених облич, почуєте більше джазу у виконанні фантастичної співачки і актриси Джамали. Я знаю, що зйомки цього фільму її саму змінили.

...про Шевченка...

Весь фільм — це екранізація віршів Тараса Григоровича Шевченка. І не важливо, чи вони звучать і чи читають їх артисти. Ми намагалися показати його душу і розказати про світ, який він любив, знав і втратив. Ще один визначний момент для цієї картини — звучання: і шум вітру, і стукіт коліс потяга, і пісня, і бандура. Так ми хотіли створити голос серця, голос струн.

...про Харків...

Для мене був важливий Харків, як місто сонця, в якому тоді починалося нове життя. Люди приїжджали сюди розбудовувати місто своїх надій — з великою площею, хмарочосами, місто, куди прилітатимуть дирижаблі з іншого світу. Для мене було важливо, щоб Харків став теж героєм, який має свою історію, переживання, надію. Це дуже-дуже харківський фільм.

...про трактор з ХТЗ...


Кожне з місць у картині — це не просто пейзажі, це герої фільму. Кожен епізод важливий і має спеціальне значення. У нас навіть був маленький харківський герой — перший харківський трактор. Це трактор № 4, випущений на Харківському тракторному заводі. Він простояв 60 років на постаменті. Його здали на металобрухт. Люди, яким ця історія була не байдужа, забрали його. Вони навіть завели цього трактора і він поїхав у нашому кіно.

...про ніж справжнього ката...

У фільмі ми використали ножа, який був в руках у ката НКВС. Ми знайшли його в одній приватній колекції. Кат убив цим ножем 3 тис людей. Ми віддали за нього заставу 3 000 гривень, але коштує він набагато більше. Я уявити собі не міг, що таке можливо. До речі, колекціонер — це людина з погонами у відставці. Він збирає такі речі. Вони йому цікаві.

...про свободу для вітчизняного мистецтва...

Зображення
Ми стараємося відвоювати свою територію на цих екранах. Ми не показуємо кіно по закритих кіноклубах. Ми показуємо фільм в кінотеатрах для масового перегляду, де у цей же час йде дуже серйозна конкурентна продукція інших держав. Якщо ми відвоюємо цю територію у кінотеатрах, якщо ми зможемо переконати людей, що українське кіно так само вартісне, як і інше, зможемо іти далі. Якщо прокатники зрозуміють, що навіть на такому драматичному фільмі вони зможуть зібрати касової збори, і цих грошей буде достатньо, щоб зняти самостійно український фільм, це буде наша історія і територія свободи. Нам не треба буде стояти з простягнутою рукою перед чиновником, якими б патріотичними не були його почуття до держави, до кіно, чи до мене особисто.

_________________
Графік показу кінотеатру Прем'єра


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Українське кіно
ПовідомленняДодано: 26 листопада 2014, 21:38 
Офлайн

З нами з: 05 вересня 2008, 07:01
Повідомлення: 2019
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 409 разів.
Подякували: 89 разів.
Район міста: центр
В Google Play появились саундтреки из фильма "Поводырь". В сборнике 17 композиций, прозвучавших в фильме.

_________________
Графік показу кінотеатру Прем'єра


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Українське кіно
ПовідомленняДодано: 27 листопада 2014, 15:29 
Офлайн

З нами з: 05 вересня 2008, 07:01
Повідомлення: 2019
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 409 разів.
Подякували: 89 разів.
Район міста: центр
Тем, кто еще верит

26.11.2014
Алена Стадник

Нам слишком долго врали, чтобы теперь мы могли верить. Моя мама верила в коммунизм, в общественный и экономический строй, основанный на социальном равенстве. В девяностые ее мир рухнул, лопнул, как лопаются детские мыльные пузыри. Внезапно стало известно, что целую эпоху люди жили во лжи. Во лжи тотальной, бесконечной. Как теперь с этим жить?

Ранее об этом уже говорил Тимоти Снайдер: "Ключевое достижение российской пропаганды заключается в том, что Россия зарождает сомнение в любой возможности правды". Сегодня этот тезис подтверждается повсеместно.

Так, давеча в фойе кинотеатра мне сказали: "Поводырь" – фильм отличный. Но ты ведь знаешь, историю тоже можно купить".

Вот оно! Теперь, когда мы говорим о Голодоморе, нам отвечают: "Историки лукавят". Когда мы говорим об истребление кобзарей, нам отвечают: "Историки привирают". Когда мы говорим о преступлениях большевизма, нам смеются в глаза: "Ваши историки врут". Кажется, ни одному историку больше не поверят. Всё, история — эта проститутка, которая ложится под победителя.

А ведь невозможно построить новую Украину без веры. И я отчетливо вижу, что слишком многие из нас действительно не верят в то, что мы делаем. Цинизм сегодня приравнен к рационализму. На желторотых романтиков "сорокалетние старики" смотрят свысока.

Они все время повторяют: "Всякую революцию задумывают романтики, осуществляют фанатики, а пользуются ее плодами отпетые негодяи".

Тем самым они сознательно становятся в полк равнодушных — в касту, умудренных опытом. Не на камеру, они любят приговаривать: "Риба шукає, де глибше, а людина — де краще".

Нашему Майдану в свое время дали одно очень четкое определение: "Майдан – це війна з байдужістю". А ведь действительно, сердце многих разумных окаменело еще после того, как застрелился Маяковский. Моя мама бросила всё и в 90-е годы и ушла преподавать в лицей – тогда как раз хотели строить новую Украину! И сегодня ей кажется, что у нее это не получилось.

Памаразм. Тризубівці часто называют так Помаранчеву революцію. Нам кажется, что она была бессмысленна. После 2004-го года мне так и сказали: "Видишь, это ни к чему не привело. Мы больше не выйдем на Майдан".

Пожалуй, эти слова и были началом конца.

И у нас уже есть история – и про нее у нас уже сняты "Хайтарма", "Параджанов" и "Поводырь". У нас есть правда, вера и дух. Мы должны рассказать об этом нашим детям. Мы должны научить их верить, ведь это МЫ живем в эпоху героев.

К расстрелам на Майдане привело именно наше с вами безразличие. Мы разочаровались, наши чувства притупились настолько, что разбудить нас смогла только горячая кровь 19-летних ребят. Они-то верили! Они попробовали!

Потому что на вопрос: "Быть или не быть", нужно отвечать однозначно: "Быть". Мне не остается ничего другого, кроме того, как верить, что мы и в сотый раз способны начать все сначала. Потому что сила духа именно в этом и заключается, – не сломаться в борьбе. Говорят, что если вам тяжело, значит вы на правильном пути. И поговаривают, что самое темное время суток – перед рассветом.

Я могу согласиться с утверждением, что историю пишут люди, и скорее даже победители. Я согласна с утверждением, что человек всегда живет в рамках мифа, и из мифа выйти нельзя. Но друзья, свободный человек вправе менять миф, в котором он пребывает. Раньше историю писали цари, позже – вожди.

Сегодня мы выбороли себе право написать ту, историю, которая по душе нам. И возможно нам уже никогда не поверят те, кому за сорок.

Но ведь у нас есть дети.

И мы их должны чему-то учить. Мы должны придумать для них богов, сказки, мифы, легенды, былины, переказы, баллады, притчи, думы, байки, историю и героев. Мы должны им что-то рассказать о том мире, в котором мы живем, и о том, каким на самом деле этот мир должен быть.

Сегодня мы вправе сами создавать своих героев, называть их именами улицы, именно им ставить памятники. И, заметьте, у нас уже есть Георгий Гонгадзе, у нас есть Вячеслав Чорновил, Устым Голоднюк, Степан Стефурак и целое полчище других рыцарей.

И у нас уже есть история – и про нее у нас уже сняты "Хайтарма", "Параджанов" и "Поводырь". У нас есть правда, вера и дух. Мы должны рассказать об этом нашим детям. Мы должны научить их верить, ведь это МЫ живем в эпоху героев.

_________________
Графік показу кінотеатру Прем'єра


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Українське кіно
ПовідомленняДодано: 19 грудня 2014, 13:18 
Офлайн

З нами з: 05 вересня 2008, 07:01
Повідомлення: 2019
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 409 разів.
Подякували: 89 разів.
Район міста: центр
Зображення

Бабай

перший український повнометражний мульфільм

Жанр: анімаційна комедія

Хронометраж: 70 хв.

25 – 31 грудня у кінотеатрі «Прем’єра» ПУМ ім.Франка


Ролі озвучували:
Остап Ступка, Ірма Вітовська, Володимир Данилець, Володимир Моісеєнко, Мирослав Кувалдін

Самий довгоочікуваний реліз від «Укранімафільму» - студії, що подарувала нам Капітана Врунгеля, Петрика П'яточкіна, Капітошку і всі пригоди Козаків!
Що трапиться, якщо в світі з'явиться чарівне яйце, яке виконує одне, але найзаповітніше бажання?
А якщо полювання на нього почнуть герої дитячих страшилок - Відьма з Чортом, Вій і головний кошмар всіх дитячих снів - Бабай зі своєю армією страхів?
Буде страшно весело!

_________________
Графік показу кінотеатру Прем'єра


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Українське кіно
ПовідомленняДодано: 19 грудня 2014, 13:23 
Офлайн

З нами з: 05 вересня 2008, 07:01
Повідомлення: 2019
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 409 разів.
Подякували: 89 разів.
Район міста: центр

_________________
Графік показу кінотеатру Прем'єра


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Українське кіно
ПовідомленняДодано: 13 жовтня 2016, 12:53 
Офлайн

З нами з: 05 вересня 2008, 07:01
Повідомлення: 2019
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 409 разів.
Подякували: 89 разів.
Район міста: центр
«Микита Кожум’яка» — це історія про героя, яка з'явиться в кіно 13 жовтня!

Анімаційний фільм «Микита Кожум’яка» продовжує історію відомого героя Кирила Кожум’яки, який переміг останнього Змія, тільки головним героєм цієї історії став його 12-річний син Микита, який не володіє дивовижною фізичною силою батька і тільки завдяки силі характеру повинен перемогти Змія та врятувати світ. У чарівному світі Микиту та його нових друзів будуть чекати багато смішних і динамічних пригод. Це - дивовижна казка із захоплюючим сюжетом і щасливим кінцем, в якій розповідається про щирі почуття, справжню дружбу і про те, що справжнє геройство не у фізичній силі, а у силі духу .
Фільм знято за мотивами книги Антона Сияники «Микита Кожум’яка».


_________________
Графік показу кінотеатру Прем'єра


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Українське кіно
ПовідомленняДодано: 15 жовтня 2016, 17:31 
Офлайн

З нами з: 05 вересня 2008, 07:01
Повідомлення: 2019
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 409 разів.
Подякували: 89 разів.
Район міста: центр
ЗображенняЗображення

Чунгул
Країна: Україна
Режисер: Олександр Альошечкін, В’ячеслав Альошечкін
Жанр: містичний трилер
Актори: Богдан Юсипчук, Анна Гуляєва

Хронометраж: 75 хв.

27 жовтня-2листопада у кінотеатрі «Прем’єра»

Міський гульвіса Денис переганяє автомобіль клієнта і зупиняється в покинутому селі для непередбаченого ремонту машини.
Але виявляється, щоб покинути це місце, кожному чужинцеві доводиться заплатити свою ціну місцевому чаклуну.
Ще страшніше ціна буде для головного героя, в якого закохується дочка чаклуна...

_________________
Графік показу кінотеатру Прем'єра


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Українське кіно
ПовідомленняДодано: 17 жовтня 2016, 14:59 
Офлайн

З нами з: 05 вересня 2008, 07:01
Повідомлення: 2019
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 409 разів.
Подякували: 89 разів.
Район міста: центр
ЗображенняЗображення

_________________
Графік показу кінотеатру Прем'єра


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Українське кіно
ПовідомленняДодано: 30 листопада 2016, 15:39 
Офлайн

З нами з: 30 листопада 2016, 15:21
Повідомлення: 10
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 0 разів.
Дивилась фільм "Поводир", можу сказати лише те. що не заплакати при перегляді просто неможливо, справді дуже чуттєве кіно.


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Українське кіно
ПовідомленняДодано: 25 квітня 2017, 12:44 
Офлайн

З нами з: 21 квітня 2017, 16:56
Повідомлення: 24
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 1 разів.
Район міста: центр
Мені дуже сподобалось "Битва за Севастополь"


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Українське кіно
ПовідомленняДодано: 26 квітня 2017, 21:25 
Офлайн

З нами з: 05 вересня 2008, 07:01
Повідомлення: 2019
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 409 разів.
Подякували: 89 разів.
Район міста: центр
Ніла написав:
Мені дуже сподобалось "Битва за Севастополь"

укр назва - Незламна

_________________
Графік показу кінотеатру Прем'єра


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
Відображати повідомлення за:  Сортувати за  
Створити нову тему Відповісти  [ 26 повідомлень ]  На сторінку Поперед.  1, 2

Часовий пояс UTC + 3 годин


Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість


Ви можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете додавати файли у цьому форумі

Знайти:
Вперед:  

Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Український переклад © 2005-2010 Українська підтримка phpBB