Сподобався форум - постав +1

Старенькі фото Ковеля

Фото міста та району

Модератори: AndroVit, Igal, nekton, irma

Re: Старенькі фото Ковеля

Повідомлення Ванда » 07 жовтня 2008, 19:36

Дуже Цікаво ! Дякую :handshake: .А відео-хроніка невже 1944 рік ? :roll:

"Женщины, по своей сути, все - ангелы, но когда им обламывают крылья, приходиться летать на метле...."
Аватар користувача
Ванда
 
Повідомлення: 743
З нами з: 07 січня 2008, 14:01
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 26 разів.
Подякували: 9 разів.
Район міста:

Re: Старенькі фото Ковеля

Повідомлення irma » 07 жовтня 2008, 20:07

Цікава краєзнавча тема, хоча здається подібна вже тут піднімалась... Дійсно, таких фото ще не зустрічала. А, подивившись запропоноване відео, й собі ввела слово Kowel в пошуку YouTube і натрапила на це: http://ru.youtube.com/watch?v=5bwAZLTLTK8
Ворогів я закидаю квітами – у труні. Сальвадор Далі
Аватар користувача
irma
 
Повідомлення: 2964
З нами з: 15 грудня 2003, 00:17
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 25 разів.
Подякували: 69 разів.
Район міста:

Re: Старенькі фото Ковеля

Повідомлення mike_fashist » 07 жовтня 2008, 20:14

mike_fashist
 
Повідомлення: 594
З нами з: 28 грудня 2005, 21:50
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 8 разів.
Подякували: 12 разів.

Re: Старенькі фото Ковеля

Повідомлення mike_fashist » 07 жовтня 2008, 20:43

А ще є такі фото:

Кайзер Карл і генерал кавалерії граф К. Кірхбах ауф Лаутербах в Ковелі, грудень 1917, Ковель.
http://www.art.lutsk.ua/art/foto/voina/ ... /1_big.jpg

Офіцери Австро-Венгрії в Ковелі. Поштова листівка, 1916.
http://www.art.lutsk.ua/art/foto/voina/ ... /2_big.jpg

Російські полонені в Ковелі. Поштова листівка, 1916.
http://www.art.lutsk.ua/art/foto/voina/ ... /4_big.jpg

Польські війська в Ковелі на вул. Мацієвського, фото, 1915.
http://www.art.lutsk.ua/art/foto/voina/pol/3_big.jpg

Німецька дивізія "Wiking", Ковель, фото 1944 (але маленькі :( )
http://www.art.lutsk.ua/art/foto/voina/ss/3.jpg
http://www.art.lutsk.ua/art/foto/voina/ss/18.jpg
http://www.art.lutsk.ua/art/foto/voina/ss/2.jpg
mike_fashist
 
Повідомлення: 594
З нами з: 28 грудня 2005, 21:50
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 8 разів.
Подякували: 12 разів.

Re: Старенькі фото Ковеля

Повідомлення Sergo » 07 жовтня 2008, 23:46

Люди гірші, ніж вони хочуть здаватися, і кращі, ніж вони здаються.
Аватар користувача
Sergo
 
Повідомлення: 227
З нами з: 22 квітня 2005, 21:54
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 2 разів.
Подякували: 3 разів.

Re: Старенькі фото Ковеля

Повідомлення Otto Kreer » 09 жовтня 2008, 09:17

Аватар користувача
Otto Kreer
 
Повідомлення: 25
З нами з: 07 жовтня 2008, 15:52
Звідки: Луцкъ
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 0 разів.

Re: Старенькі фото Ковеля

Повідомлення Otto Kreer » 09 жовтня 2008, 09:41

Аватар користувача
Otto Kreer
 
Повідомлення: 25
З нами з: 07 жовтня 2008, 15:52
Звідки: Луцкъ
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 0 разів.

Re: Старенькі фото Ковеля

Повідомлення Otto Kreer » 09 жовтня 2008, 09:54

Аватар користувача
Otto Kreer
 
Повідомлення: 25
З нами з: 07 жовтня 2008, 15:52
Звідки: Луцкъ
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 0 разів.

Re: Старенькі фото Ковеля

Повідомлення Shelest » 09 жовтня 2008, 10:05

Доверие рождает доверие, а контроль – порядок
Аватар користувача
Shelest
 
Повідомлення: 893
З нами з: 20 грудня 2003, 16:15
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 0 разів.
Район міста:

Re: Старенькі фото Ковеля

Повідомлення Otto Kreer » 09 жовтня 2008, 10:10

Аватар користувача
Otto Kreer
 
Повідомлення: 25
З нами з: 07 жовтня 2008, 15:52
Звідки: Луцкъ
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 0 разів.

Re: Старенькі фото Ковеля

Повідомлення Otto Kreer » 09 жовтня 2008, 10:17

Мега підбірка по Ковелю - http://www.wolhynia.pl/modules/xcgal/th ... p?album=53 - дивіться уважно - там 15 сторіночок
Аватар користувача
Otto Kreer
 
Повідомлення: 25
З нами з: 07 жовтня 2008, 15:52
Звідки: Луцкъ
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 0 разів.

Re: Старенькі фото Ковеля

Повідомлення Otto Kreer » 09 жовтня 2008, 10:19

Аватар користувача
Otto Kreer
 
Повідомлення: 25
З нами з: 07 жовтня 2008, 15:52
Звідки: Луцкъ
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 0 разів.

Re: Старенькі фото Ковеля

Повідомлення Otto Kreer » 09 жовтня 2008, 10:36

1929р. - "Ілюстрований путівник по Волині"


Kowel (75 km.) miasto powiatowe o 26.000 m. (przeważnie żydów) potożone nad rzeką Turją, węzeł 5 linji kolejowych. Hotele: "Wersal", ul. Sienkiewicza, "Astorja", ul. Królowej Bony 4, "Polonia", ul. Łucka 135, "Bristol", ul. Łucka 137 "Europa", ul. Kolejowa 73, "Metropol", ul. Kolejowa 77 "Łódzki", ul. Kolejowa 76, "Belle Vue", ul. Łucka 131. Restauracje: Kolejowa na dworcu, Bar Amerykański, ul. Łucka 161, "Kresówka", ul. Kolejowa 59, Krakowska, ul. Kolejowa 3, "Kotkiewicza", ul. Kolejowa 60, "Europa", ul. Łucka 189, Kawiarnie: przy ul. Kolejowej 63, Udziałowa, ul. Łucka 16z Warszawska, ul. Kolejowa 74. Autobusy kursują z Kowla do Ratna, Brześcia i Łucka.

Do r. 1518 był Kowel wsią Sanguszków na Kamieniu i Niesuchojeżach, której dopiero Zygmunt I nadał prawo magdeburskie. Włość kowelska posiadała na dość bezludnym obszarze 900 km.2 zaledwie siedem wsi, wśród nich Myzowo i Stary Koszer, oraz trzy miasteczka, a to Kowel, Wyżwę i Milanowicze. Włość ta nabyta przez królowa Bonę od Sanguszków, została zamieniona na starostwo niegrodowe, które w końcu XVI w. otrzymał Rosjanin ks. Kurbskij (+ 1583), później jednak wróciło ono do Korony. Po powrocie z wygnania w r. 1773 wojewody krakowskiego Wacława Rzewuskiego, sejm nadał mu starostwo tutejsze na własność dziedziczną, lecz rząd rosyjski po r. 1831 skonfiskował dobra Rzewuskm. W XVI w. posiadał Kowel klasztor prawosławny, przeniesiony w pocz. XVII w. do Mielec.

Z nieznacznego miasteczka wzrósł Kowel na jedno z większych miast Wołynia dopiero w drugiej połowie XIX w. dzięki temu, że stał się stacją węzłową dwóch linji kolejowych, do Lublina i Brześcia, do których w czasie wojny przybyły linje do Kamienia Koszyrskiego i Włodzimierza. Okazały dworzec kolejowy zniszczony w czasie wojny, został obecnie odnowiony. Kościół drewniany z XVIII w., odnowiony w r. 1854, jest cennym zabytkiem dawnego budownictwa drzewnego, szczególnie wewnątrz. Charakterystycznym zabytkiem architektury drzewnej jest też stojąca naprzeciw kościoła stara cerkiew drewniana. W budowie nowy kościół murowany staraniem proboszcza ks. Sznarbachowskiego.

Okolica płaska, nie interesująca. Niewielkie wzgórza ciągną się w kierunku zachodnim. W uroczysku Okopy (2 km. od miasta) pozostały resztki okopów, prawdopodobnie z r. 1812. Zbudowany przez Rosjan pomnik na pamiątkę zdrady austryjackiego korpusu w r. 1812 został zburzony podczas wojny światowej.

Z czasów wojny liczne cmentarze wojenne. Największym wśród nich jest cmentarz "Na Górce", 3 km. od miasta, gdzie pochowano 1820 żołnierzy niemieckich i austryjackich, oraz 300 Polaków. Na cmentarzu katolickim przy ul. Łuckiej pochowano 900 Niemców, którzy mają dwa duże pomniki i 300 Austryjakńw. Na cmentarzu prawosławnym spoczywa 300 Rosjan.
Аватар користувача
Otto Kreer
 
Повідомлення: 25
З нами з: 07 жовтня 2008, 15:52
Звідки: Луцкъ
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 0 разів.

Re: Старенькі фото Ковеля

Повідомлення Otto Kreer » 09 жовтня 2008, 10:40

КЕЭ, том 4, кол. 400–401
Обновлено: 15.04.2005

КО́ВЕЛЬ, город в Волынской области Украины (до 1795 г. и в 1921–39 гг. — в составе Польши, в 1795–1921 гг. — России, в 1939–91 гг. в Украинской ССР). В 1518 г. Сигизмунд I дал Ковелю статус города и разрешил селить там евреев. В 1536 г. королева Бона, ставшая владелицей города, подтвердила привилегию, данную Ковелю ее супругом, и обязала евреев Ковеля участвовать в ремонте городских стен и мостов. В 1547 г. Бона установила твердую подворную подать с еврейских домов (кроме дома раввина) и уравняла евреев в правах и повинностях с христианским населением; их широкие торговые связи, распространявшиеся до татарской крепости Очаков, приносили ей существенную прибыль. По требованию горожан евреям Ковеля в 1556 г. отвели отдельные улицы (см. Кварталы еврейские), обязав их откупить там дома христиан. В 1565 г. Сигизмунд II Август подарил Ковель перебежавшему из Москвы князю Андрею Курбскому, который стал вымогать деньги у евреев. В 1569 г. его урядник опечатал синагогу и все еврейские дома и лавки и бросил в тюремную яму трех евреев (беззакония были отменены указом короля). В 1590 г. Ковель был отнят у вдовы Курбского и поступил во владение короны. В 1614 г. евреи получили право селиться и владеть домами во всех частях Ковеля. В 1618 г. еврейские портные и меховщики были подчинены христианским ремесленным цехам. Во время восстания Б. Хмельницкого казаки при содействии православных жителей Ковеля топили в реке евреев и католиков.


В 1650 г. еврейская община была восстановлена на основании подтвержденных Яном II Казимиром прежних привилегий. В 1651 г. в Ковеле имелось 20 еврейских домов, а в 1660 г. была построена синагога (сгорела в 1744 г.). Из раввинов Ковеля и глав иешивы в 16–17 вв. наиболее известны Шимшон и Ицхак бен Натан Шапиро и Иехуда (Юдл, Идл), потомок Иехуды Ливы бен Бецалеля.


Еврейское население Ковеля увеличилось в 18 в. В 1765 г. в Ковеле числилось 827 евреев — плательщиков подушной подати (старше одного года). Хасидизм укрепился в Ковеле после поселения в нем цаддика рабби Мордехая из Несухойжи (1752–1800). После 1795 г. российские власти разрешили выбирать помощника городского головы из евреев. Пожар 1857 г. уничтожил почти весь город (в том числе синагоги), но вскоре Ковель был отстроен и вновь стал важным центром торговли. В 1897 г. еврейское население Ковеля насчитывало 8521 человека (48% населения). К началу Первой мировой войны в Ковеле было несколько синагог (в том числе Большая синагога, построенная в 1886–1907 гг.), восемь хасидских молелен различных направлений, разветвленная сеть благотворительных учреждений, религиозных и светских училищ, погребальное общество (с 16 в.; см. Хевра каддиша), кладбище (надгробья с 1550 г.). В 1921 г. в Ковеле проживало около 13 тыс. евреев (61,2% населения). Евреи работали главным образом в легкой промышленности, на пивоваренных и кожевенных фабриках, в строительстве, в ремесленных мастерских, занимались оптовой и розничной торговлей. Муниципальный совет города наполовину состоял из евреев.


Группа Ховевей Цион образовалась в Ковеле в 1894 г. С 1904 г. Бунд развернул в Ковеле широкую пропаганду и профсоюзную организационную работу. Сионистское (см. Сионизм) движение окрепло в городе в 1919–39 гг. Бо́льшая часть ортодоксальных евреев принадлежала к Агуддат Исраэль. Укреплению национального самосознания содействовали организация Тарбут, открывшая в этот период в Ковеле детский сад, две начальные школы и (с 1921 г.) гимназию, а также еженедельники на идиш «Ковлер штиме» (1927–39) и «Унзер лебн» (1936–39) и спортивные кружки «Маккаби», «Бар-Кохба» и «Кадима». В 1923 г. ОРТ открыл в Ковеле профессиональную школу. Значительный вклад в культурную жизнь еврейского населения вносили три публичные библиотеки, драматическая студия и кружок, клуб имени И. Л. Переца.


В 1939 г. еврейское население Ковеля составляло около 17 тысяч человек (около 50% населения). Вскоре после присоединения Западной Украины к Советскому Союзу в сентябре 1939 г. в Ковеле прекратилась всякая организованная еврейская общественная жизнь. В еврейских учебных заведениях и детских садах иврит как язык преподавания был заменен языком идиш. 28 июня 1941 г. город был оккупирован частями германской армии. Эвакуироваться успела незначительная часть еврейского населения Ковеля. В первые дни оккупации было уничтожено около тысячи евреев. По распоряжению оккупационных властей был создан юденрат, в который вошло 12 человек. 21 мая 1942 г. было создано два гетто. В одно, для трудоспособных и членов их семей, было заключено восемь тысяч человек, во второе, созданное в пригороде, было помещено около шести тысяч евреев. 2–4 июля 1942 г. заключенные из второго гетто были вывезены за пределы города и уничтожены. 19 августа 1942 г. оккупационные власти приступили к уничтожению первого гетто. Часть евреев пыталась бежать в леса, но большинство были убиты бандами украинских националистов, и лишь немногим удалось присоединиться к партизанским отрядам. В мае 1942 г. при помощи прибывших из Варшавы двух представителей еврейского подполья в гетто была создана группа сопротивления. При ликвидации гетто были попытки вооруженного сопротивления, но они были быстро подавлены немцами. Последние узники гетто Ковеля были уничтожены 6 октября 1942 г.


Когда советские войска вновь заняли Ковель (7 июня 1944 г.), в город вернулось всего около 40 евреев. Еврейская жизнь в Ковеле не была восстановлена. Подавляющее большинство евреев Ковеля выехали в Польшу в рамках соглашения, заключенного в июне 1945 г. между Польшей и Советским Союзом о репатриации польских граждан в Польшу. Практически все они репатриировались в Израиль или выехали в другие страны мира. В 1959 г. рассматривался план строительства завода на месте еврейского кладбища.


В 1970 г. в Ковеле жили около 250 евреев (50 семей). Согласно всеукраинской переписи населения 2001 г., в Ковеле нет евреев. :shock: :lol:
В Израиле и Аргентине существуют землячества евреев — выходцев из Ковеля.
Аватар користувача
Otto Kreer
 
Повідомлення: 25
З нами з: 07 жовтня 2008, 15:52
Звідки: Луцкъ
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 0 разів.

Re: Старенькі фото Ковеля

Повідомлення Otto Kreer » 08 вересня 2009, 11:42

Ковель - 1916 рік

Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Аватар користувача
Otto Kreer
 
Повідомлення: 25
З нами з: 07 жовтня 2008, 15:52
Звідки: Луцкъ
Подякував (ла): 0 разів.
Подякували: 0 разів.

Поперед.Далі

Повернутись до Фотогалерея

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей

cron