очепятка

Сколько лет, десятилетий хожу возле дома Просвіти (бывшый ДК им. Щорса), а только сегодня заметил, что на стелле над входом все "хлопці та дівчата" смотрят в одну сторону, кроме "хлопця з прапором", що озирається на хлопців з трембітою і сокирою.
Нечем было завпечатлеть. Может у кого готовая фотка есть?

От я про что:

Данко. Не розмишлять! Чмо японське! Іттіть!
Голос. Та куди ж іттіть?
Данко. Іттіть. Контра. Кто не хоче, вб'ю на...й!

Данко вириває з грудей сердце, яке світить карасиновим світом, і вимахує ним як фонарем.

Лесь Подерв'янський, феєрія "Данко"

вот це ппц просто - тут уже не сміх, а просто позор

хммм...
цікаво.

сорі, но у нас є офіційний державний прапор.. і не такий, як на фото

Во во, явно це просто "очередной ляп" від нашої влади

У цих перерослих недорослів або недорослих переростків, якими є наша влада, все, як не в людей. Мішанка в голові до добра не доводила жодного разу. Через те і Україна страждає, що неуки при владі (патологічна квадроосвіта Кошарука в тому ж ряду) творять "саме так як у неї вийшло". "Волиняка", як освітній продукт сучасних "патріотів", які при більш уважному погляді нагадують тих же класичних швондерів, договорився до того, що навіть прапор ненависної "совкової" УРСР використав для захисту невігластва. "Перевернуті прапори вказують на нестримний дух молоді до відродження своєї історії, а не навязаної іншими", - це взагалі від сатанистів, які свій нестримний богоборський "дух" демонструють теж перевернутими символами - перевернутим Хрестом. При цьому підводять ідеологічну основу згідно якої вони відроджують "дійсну" історію світотворення, а не "нав'язану іншими" у якій Творцем є Господь.
А тепер про прапор УНР про який теревенять неуки (виявляється вони дуже здивовані тим, що в козацькі часи на полях росла пшениця) беручи "за сумнів трактування кольорів". 14 січня 1918 року Центральною Радою був прийнятий "Тимчасовий закон про флот УНР" у якому вперше було вперше офіційно визначено опис прапора:
Українська Центральна рада, основуючись на великих подвигах і жертвах, подіяних українським народом на протязі віків для охорони Чорноморського побережжя, і тим, що північне побережжя Чорного моря в переважній частині становлять українські землі, а також з уваги на те, що вкраїну спадає обов’язок охорони політичних і економічних інтересів згаданного побережжя і на те, що український народ поклав велику працю в справі утворення і оборудовання Чорноморскої флоти, а також на необхідність негайного підтримання Чорноморскої флоти, ухвалила:
I. Російська Чорноморська флота — війскова і транспортна — проголошується флотою Української Народної Республіки і виконує всі обов’язки по охороні побережжя і торговлі на Чорному і Азовському морях. Примітка: Українська Народна Республіка під час демобілизації транспортної флотилії має вступити в погодження з республіками, що засновуються на Чорноморському побережжі,відносно поділу торговельної флоти.
II. Прапором Української війскової флоти є полотнище в двох: жовтому і блакитному кольорах. В кряжі блакитного кольору історичний золотий тризубець часів Українсько-Руської держави Х ст.
III. Прапором Української торговельної флоти є полотнище в двох, жовтому і блакитному, кольорах
IV. З часу проголошення цього закону всі російскі війскові і транспортні кораблі на Чорному і Азовскому морях повинні підняти вищезгадані прапори Української Народної Республіки.
V. Українська Народна Республіка переймає на себе всі зобов’язання Російського уряду щодо Чорноморської флоти і утримання флота та портів.
VI. Генеральному секретарству міжнародних справ доручається подати цю ухвалу до відома всім державам.
Ось цей прапор:


16 липня 1918 року гетьман Павло Скоропадський погодив, а 18 липня затвердив наказом 192/44 Військово-морський прапор Української держави. Заступник Морського міністра контр-адмірал Максимов надіслав наказ:
Ясновельможний Пан Гетьман, в присутності Своїй у місті Києві 16 липня зізволив затвердити малюнок Військового прапору по прикладеному описанню. Оголошуючи про це приписую на Військових суднах підняти цей прапор являючийся однині емблемою нашої Держави. Всі установи, належні по законах Російської імперії до кормового військового прапору лічити в силі по відношенню до Військового прапору Української Держави.
Оригінал цього прапора, пошитий в 1918 році нині зберігається в Українському національному музеї в Чикаго (США)


Знак Торгового флоту Української Держави:


Плакати УПА 1948 р. (жовтий колір знизу):

Був би у нас рейтинг, я би плюсанув

Мдя стидоба... Але добре видно чиїм підгавкувачем є "Ковельська "правда" " Чи незбирається бува Шевчук назад у своє крісло???

Цікава логіка - висвітлення тупості нинішніх чиновників є підгавкуванням Шевчуку! А що, просто здоровий глузд тут ні до чого?

Читаючи офіційні повідомлення про діяльність нинішньої влади, наприклад на тій же "Офіційній сторінці м. Ковель", щоразу переконуєшся, що їх "приколи" є постійним явищем. І "приколюються" вони над нами. І брешуть "по приколу". Не вірите?

Ну, значить, я родив ідею...
9 березня на офіційному владному сайті з'являється матеріал "Сергій Кошарук виступив на зібранні, що відбулось за участю європейських дипломатів". З-поміж іншого написаного читаємо:"Сергій Кошарук виступив З ДОПОВІДДЮ щодо необхідності нагальних змін до виборчого законодавства. ПРОПОЗИЦІЇ СЕРГІЯ ДМИТРОВИЧА полягають у збільшенні впливу громадян на формування виборчих списків кандидатів у депутати ВІД ПАРТІЙ ТА БЛОКІВ. Європейські дипломати та представники міських рад з усіх регіонів України СХВАЛЬНО ОЦІНИЛИ ІДЕЮ „відкриття” виборчих списків, коли мешканці міст зможуть самостійно формувати особовий склад міських рад". Отак прочитаєш і проймешся гордістю за нашого мера, який на очах у всього світу видав цілу ДОПОВІДЬ про зміну виборчого законодавства, РОДИВ ІДЕЮ "відкриття" списків, сприйняту європейською дипломатією! Але ж це дурнЯ. І офіційне повідомлення Ковельського МВК знов «приколюється» з читачів.
Дійсно, така собі недержавна фундація «Інститут трансформації суспільства», очолювана, як у правовірних євроінтеграторів водиться, колишнім доцентом Вищої партійної школи української філії КПСС Олегом Соскіним провела так звані Всеукраїнські національні збори лідерів місцевих громад та громадських організацій. Чому так звані? Судіть самі.

На даний час в Україні існує 459 міст, з яких 177 —обласного значення та 280 районного значення, 885 селищ міського типу, 10 278 сільські ради, 783 селищні ради, 28 471 сільських населених пунктів. Із цієї пів тисячної кількості міст та більше десятитисячної кількості сіл і селищ пан Соскін, зібравши … три десятки місцевих чиновників з Болехіва, Борисполя, Борщіва, Волочиська, Дніпродзержинська, Жовтих Вод, Запоріжжя, Ізяслава, Ковеля, Конотопу, Коростишева, Костополя, Краматорська, Ладижина, Лозової, Мелітополя, Могилів-Подільського, Новгород-Сіверського, Нової Каховки, Очакова, Прилук, Радехіва, Радомишля, Рубіжного, Сміли, Фастова, Хмільника, патетично нарік їх «Всеукраїнськими зборами». Немає чому дивуватися присутності на нараді трьох представників акредитованих в Україні амбасад і директора місцевої піар-служби Ради Європи. Виділені на просування демократії грантові кошти треба ж комусь контролювати.
Бог з нею, назвою, але саме з таких дрібниць бере початок велика брехня, якою нас годують за наші ж податки. Адже цих три десятки «вболівальників за народ» з’їздили до столиці за бюджетні кошти і за рахунок робочого часу.
Але вернемося до «наших баранів». Напевно доповідь ковельського мера була надзвичайно таємною, бо згідно інформації, розміщеної на сайті «Інституту трансформації суспільства» (http://cityukraine.info/vd.php?rubr=city&id=37061) в жодному з трьох питань порядку денного вона не відображена, як і сам Кошарук-доповідач з будь-якого питання.

Серед іншого, збори мали на меті обговорити внесений до Верховної Ради України проект Закону України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” №5503 від 29.12.2009 р., який передбачає висування кандидатів у депутати в кожному одномандатному виборчому окрузі на території відповідного міста, селища. Адже в контексті запроваджених у ньому змін присутній Сергій Кошарук «доповідав» про т.з. відкриті списки. І, о дивина, вказаний законопроект жодною нормою про це не говорить. Мало того, стаття 2 проекту Закону однозначно визначає, що вибори місцевих рад всіх рівнів проводяться ВИКЛЮЧНО ЗА МАЖОРИТАРНОЮ СИСТЕМОЮ. Однак про це на «Всеукраїнських» зборах ні пари з вуст. Натомість товчуть воду в ступі про якийсь новітній гібрид «пропорційно-мажоритарних» виборів, мета якого в замаскованому вигляді зберегти вплив партій на місцевому рівні. Для них головне партія і контроль над депутатом ( згідно тексту із затверджених зборами пропозицій):
- кожна політична партія або блок, що бере участь у виборах, висуває свого кандидата в народні депутати не менше ніж на 90% виборчих дільниць міста.
- якщо партія включає до виборчого списку позапартійну особу, то між нею та партією має укладатися угода. У ній повинно бути зафіксовано, що ця особа готова увійти до виборчого списку партії, дає добровільну згоду підтримувати виборчу програму партії і бере на себе відповідальність щодо реалізації цієї виборчої програми; водночас ця особа зберігає право на індивідуальну позицію щодо прийняття тих чи інших рішень.
- у разі виходу депутата із фракції він автоматично позбувається депутатського мандату.
Про визначене проектом закону право громадських організацій (окрім партій) висувати кандидатів на місцевих виборах ці заєдинщики мовчать. Мовчать також про потребу відновлення права висунення кандидатів трудовими колективами підприємств, установ, організацій, які найбільше страждають від партійних теоретиків і їх відірваних від реального життя ідей.

Цікавою з огляду на адекватність присутніх і ще свіжу проблему неповернення вкладів комерційними банками є проголосована учасниками пропозиція відкриття в КОМЕРЦІЙНОМУ банку рахунку громади для вільного користування фінансовими ресурсами місцевих бюджетів.
Автори ще однієї «ідеї» внесення змін до Бюджетного кодексу України стосовно можливості кожної громади самостійно формувати свій бюджет, маючи сталі джерела надходжень ніби й не знають, що сталі джерела формування бюджету не творяться тими чи іншими рядками законодавчого акту, а визначаються розвитком господарюючих структур в регіоні і їх спроможністю наповнювати бюджет. Але про це на зборах не йшлося.

-Ти не проти поінтегруватися?

Я ось цей момент мав на увазі. Де абсолютно неприкритими є лестощі на адресу Шевчука. А що ви так напружились? Чи може ви і є Шевчук чи один з його соратників?