опасность которая нам грозит от бандюков и прочей элиты города

Розтріляти гада на майдані і все

До речі, з цього горе прикордонника( горе чиновницького синочка, сина начальника культури області) роблять психічно хворого. Звертаюсь до укрраїнських суддів, лікарів, прокурорів, слідчих. Ви шо всі дійсно всі куплені???????????????

До речі, з цього горе прикордонника роблять психічно хворого.

Військовою прокуратурою Західного регіону направлено до суду кримінальну справу за обвинуваченням майора Луцького прикордонного загону за пунктом 7 частини 2 статті 115 КК України. Вказаний військовослужбовець Л., в лютому 2010 року в селищі Любешів Волинської області пострілами з автомата вчинив умисне вбивство цивільної особи з хуліганських мотивів, – повідомила прес-служба Генеральної прокуратури України.

почему именно Ровенского?

оо.. зайчення, де пропадала?
Я уже заскучився

Вчора ввечері, 17 серпня, зачитали вирок начальнику відділу прикордонної застави «Дольськ» Луцького прикордонного загону майору Віталію Лисюку, який у лютому розстріляв з автомата працівника АЗС при в’їзді до Любешова. Суд визначився – 12 років позбавлення волі. Потерпілим, дружині вбитого та трьом донькам, згідно з вироком суду, мають відшкодувати моральну шкоду в сумі 200 тисяч гривень.

Загалом у судовій залі майор Лисюк поводився досить зверхньо і розкомплексовано. Були присутні під час засідань мати Лисюка та дружина. Навідувався й батько – начальник управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації Володимир Лисюк.
Лише у судових дебатах підсудний вперше за весь час визнав, що винен перед потерпілими і зобов’язався, як глибоко віруюча людина, допомагати їм усе своє життя. Лисюк не заперечував того, що вбивство вчинив саме він, але стверджував, що злочин скоїв не навмисно. Мовляв, це – нещасний випадок, а не зухвале вбивство, яке йому інкримінували, що він навіть не передбачав таких наслідків. Наприкінці своєї зворушливої промови підсудний заплакав… В останньому слові він просив вибачення. За його словами, раніше такої можливості зробити це у нього не було.

Сльози Лисюку не допомогли і суд виніс вирок: навмисне вбивство з хуліганських мотивів у стані алкогольного сп’яніння – пункт 7, частина ІІ статті 115 Кримінального кодексу України. Загалом чоловіку «світило» 15 років позбавлення волі, але врахували пом’якшуючі обставини – раніше не судимий, «на хорошому рахунку» по службі і винесли вирок – 12 років за гратами і позбавлення військового звання.

Окрім того, потерпілій вдові та трьом донькам мають відшкодувати 200 тисяч гривень моральної шкоди, хоча заявляли вони про 800 тисяч. Дивним видалося рахування кожної копійки суми витрат на пам’ятник, поховання Петра Матюка – зобов’язано відшкодувати 10 тисяч гривень замість заявлених 15-ти.

Варто зазначити, що 17 серпня, опісля виголошення вироку, згідно погодження з головуючим у справі суддею військового апеляційного суду Центрального регіону, полковником юстиції Олегом Оксененком, рідні Віталія Лисюка чинили опір журналістам під час виконання їхніх професійних обов’язків. А саме – коли працівники мас-медіа хотіли сфотографувати засудженого, ті не давали цього зробити і обзивали журналістів нецензурними словами. А начальник управління культури і туризму Володимир Лисюк взагалі сказав, що нехай фотографують – ті газети все одно ніхто не читає.

Наразі Віталія Лисюка етапували до столичного СІЗО. Він має право подати на апеляцію. Справа тоді розглядатиметься у Верховному суді України.