Екскурс в історію:
-
про 23 лютого: "Госдума рассмотрит сегодня проект обращения к президенту по вопросу переноса празднования Дня защитника Отечества с 23 февраля на 8 сентября. Идея перенести праздник принадлежит независимому депутату Сергею Юшенкову [вже вбитому, до речі...]. "23 февраля на самом деле день национального позора, -- сказал Юшенков корреспонденту газеты "Время новостей". -- Так, кстати, высказался и Ленин. Даже потом Ворошилов говорил: "Какому дураку пришло в голову назвать 23 февраля днем Красной Армии?". Дата была мифологизирована Троцким, который хотел спасти свою репутацию, поскольку именно его политика привела к этому позорному поражению. В тот день красногвардейские части, наспех сформированные, были наголову разбиты под Псковом и Нарвой, что стало причиной заключения позорного мирного договора, по которому огромная часть территории отходила Германии. Командующий Дыбенко был предан суду военного трибунала. Достаточно посмотреть газеты за этот период, и все станет ясно".
- ну, і 8 Березня теж "свято" дуже сумнівне...... Прочитай перед тим, як „привітати” дорогу тобі людину!
Історія виникнення „свята” 8 БерезняПерша історія: Рішення про щорічне святкування жіночого дня було прийнято в 1910 році на Другій міжнародній конференції соціалісток в Копенгагені.
Коріння свята, яке так приховувала совєтська пропаганда - маніфестації феміністок, основну масу з яких складали німецькі повії. Очолювала демонстрацію німецька жидівка, революціонерка Клара Цеткін.
У 1895 році, 8 березня, повії Чикаго вийшли на демонстрацію з вимогою виплатити матросам зарплату. В останніх просто не було грошей, щоб розплатитися із представницями найдавнішої професії. Через рік, 8 березня, 1896 році, те ж саме відбулося в Нью-Йорку.
Це стало причиною для проголошення дати 8 березня Міжнародним жіночим днем в СРСР. Суть свята полягала в тому, щоб акцентувати увагу на особливому місці жінки в боротьбі за „щасливе комуністичне завтра”, виділивши для неї аж цілий день. Совєтська влада забезпечила цю рівність тим, що дала жінці в руки лопату, відбійний молоток, посадила на трактори – зробивши з неї тяглову робочу силу, відібравши від жінки традиційну функцію – берегині сімейного затишку, жіночність, материнське щастя, одним словом – забрали те, що було даровано їй Богом.
Латвійський сейм відмовився офіційно визнати день 8 березня святковою датою. Депутати парламенту вважають, що „в цьому святі відчувається подих комуністичних привидів – Клари Цеткін та Рози Люксембург”.
Друга історія: Пурім або Гамана - жидівське національне свято припадає на 23 лютого, за старим стилем це 8 березня. Це не є релігійне свято (про це, до речі, говориться і в «Єврейській енциклопедії»). Це свято знищення усіх ворогів іудеїв. Перський цар, дозволив євреям «винищити, убити всіх сильних у народі, що у ворожнечі з ними, дітей і дружин, і маєтки їхні розграбувати» (Книга Есфірі, 8 -11). І два дні, за підтримки царських вояків, «іудеї били усіх ворогів своїх, і винищували, і діяли з ворогами по своїй волі» (Книга Есфірі, 8 -11). Тоді загинуло 75 тичяч "ворогів народу", це як зараз напевне 20 міліонів, а день погромів і убивств став «веселим святом Пурим».
Комуністка, німецька юдейка Клара Цеткін 1910 р. на конференції жінок-соціалісток у Копенгагені (Данія) запропонувала відзначати 8 березня як день жінки, її підтримала німецько-польська юдейка комуністка Роза Люксембург. Конференція проголосила 8 березня міжнародним жіночим днем. Але це свято не прижилося в світі. Його святкували, крім Ізраїлю, тільки в Московській імперії.
Відзначення цього жіночого дня, що, як правило, припадає на Великий піст, часто супроводжуються гучними пиятиками та забавами, чим порушуються норми християнської етики і зневажаються релігійні традиції християн.
"Українські традиці (
http://traditions.org.ua/)"
От така, як казав дід Панас, фігня, малята!
Це так, для розширення кругозору...