Місце спілкування ковельчан (і не тільки)
Сподобався форум - постав +1 
Сьогодні: 17 листопада 2017, 22:22

Часовий пояс UTC + 3 годин




Створити нову тему Відповісти  [ 164 повідомлень ]  На сторінку Поперед.  1 ... 7, 8, 9, 10, 11
Автор Повідомлення
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 17 листопада 2015, 21:07 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 19 лютого 2011, 21:40
Повідомлення: 468
Подякував (ла): 2 разів.
Подякували: 4 разів.
Район міста: Обочина
Прикольно описуєте оті усілякі технічні моменти, ніби сам сидиш за штурвалом. Незавжди доводиться політати на літаку, а точніше то взагалі не літав. :ny_tik: А нарахунок вантажівки без гальм ,то це знайоме відчуття, в "копчику аж свербить" :hi_hi_hi: .

_________________
..... дорога мой дом, и для любви,это не место!... (БИ-2)


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 18 листопада 2015, 07:15 
Офлайн

З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Повідомлення: 485
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 80 разів.
алекс74 написав:
це знайоме відчуття, в "копчику аж свербить" :hi_hi_hi: .

Як чудово, що Ви вмієте так з гумором делікатно описати те, що я так брутально обзиваю очкодавством :-)
А взагалі-то, багато чого в сучасні автомобілі перебралось з літаків. На літаках давним-давно був протиюз на шасі, це допомагає не викотитись за межі посадочної смуги. Тепер більшість авто з ABS, і тормозна рідина, котра не притягує воду також аналог гідравлічної рідини в системах літака. А мастило-синтетика? А Webasto на авто, це ж ВСУ (вспомогательная силовая установка) літака – додатковий двигун для різних систем. Все це і багато чого перебирається в автомобілі.
Тепер я навіть лоба не морщу в сибірський мороз. В двигуні синтетика, в салоні комп’ютер. А Webasto підігріє мотор та салон перед моїм приходом до комфортної температури в любий мороз. Прийшов, натиснув кнопочку запуску як в літаку і полетів… пардон… поїхав, хоча деколи і полетів.
Ну хіба ж не літак?!

Зображення

Аж не віриться, як було колись.
В січні була справа. В січні тут стоять Хрещенські морози. Земля в цей час так промерзає, що вночі в тиші кімнати чути як фундамент тріскає від трансформації мерзлого грунту. Їздив я тоді на ВАЗ-2108. Приїхав в гості до знайомої манюні ввечері і навіть не планував там на довго залишатись, адже рано-вранці у мене дуже ранній виліт. Але ж мадами вміють напустити такого чарівного туману, створити такий грайливий ажіотаж, загорнутись в таку кружевну вуаль, що мізки любого розуму приплюсне, як наковальнею.
Можете уявити собі скільки того кружева прийшлось зняти з прекрасного тіла. З дитинства знайоме почуття розгортання цукерки, в нетерпеливому очікуванні насолодження. Ну, і само собою якось так сталося, що я не готовий вже був покинути затишні стіни і відправитись у морозний простір.
Планую собі: зараз поставлю будильник на дві години ночі , щоб вийти запустити двигун і прогріти. Інакше вранці я його фіг запущу і це вже реальна загроза моїм польотам.
Так і зробив. Серед ночі по команді довбаного будильника, як зомбі, спустився на вулицю до машини. Дзвінке промерзле повітря відразу перехопило дух, ясно що морозяка лупонув далеко за -30. І навіть вітер, безумовно, був неймовірно привітний і ласкавий на фоні тієї температури.
Вставив ключ в замок дверей машини і вже зрозумів, що проблеми починаються. Оці години стояння на морозі не пройшли для машини даремно. Ключ провернувся дуже важко, але основне було попереду. Натиснув на ручку дверей і відчув як вона клацнула і вмерла. В її механізмі відкриття зламався силуміновий елемент від морозу. Це вже я пізніше його побачив, коли розбирав і ремонтував. Все, двері відкрити не можу. Пішов на другу сторону до других дверей. Те саме. А у ВАЗ-2108 тільки двоє дверей, ну і ще ззаду двері є в багажник. Остання надія. Там інша конструкція – нажимна кнопка і вона не підвела. Лізу в машину ззаду через салон і пробую запустити мотор. Хрін там. Машина заплакала. Клацнуло пару раз стартове реле і вмерло разом з світловим табло приладів. Акумулятор здох, просто замерз. Ясно, що потрібно швиденько зняти його і занести в ванну під гарячу воду. Таке вже проходив, це у сибіряків перша реанімація.
Тягну за важіль відкриття капота і знову «дзинь» - важіль став зайвим елементом конструкції. Від морозної напруги не витримав стальний тросик відкриття капота, лопнув. То навіть не 3,14здець, то повний 3,14здець. Тепер треба лізти під машину, знімати бляшанку захисту, просовати руку знизу між радіатором і решіткою бампера та пробувати добратись до пружини відкриття капота. Взяв з багажника стару хутрову льотну куртку, кинув під машину і давай відкручувати болти кріплення захисту. В рукавицях якось не виходить крутити, прийшлось зняти. Хто крутив гайки на морозі, той знає цей кайф. Промерзлий метал ніби током б’є. З годину промучився – поки один відкрутиш, поки руки погрієш, поки поматюкаєшся… А час іде. Сходив погрівся та чаю гарячого попив тихенько, мала щасливо спить.
Відкрив врешті-решт капот і дістав акумулятор. Поставив в теплу воду його, а сам думаю, як то буду двигун запускати. Через годинку тягну акумулятор на вулицю і пробую запустити мотор. Не знаю з якого разу і якими маніпуляціями, але завівся двигун. Ото було радості! Прогрів його з півгодини і побіг сам грітись. Сам промерз, здається, до останньої кісточки. Але ж нє, як тільки трохи оговтався, то відчув, що кров таки забігала. Відігріти замерзле тіло можна тільки другим теплим тілом. Лізу до малої, а вона нуль емоцій. А на часах вже половина п’ятої ранку, у мене вже і часу вільного особливо немає для довгих прелюдій, через годинку вже треба на аеродром. І так її кручу і сяк – ніякої реакції. Шо за фігня, ще не стара, щоб втратити здатність в любий момент ночі захоплюватись сексом. Нє, думаю, раз вже навіть машина на морозі загуркотіла, то і ти у мене застогнеш. Аж прямо азарт мене взяв, так просто не здамся. Добився свого! І радість така, що вдалось оживити за ці години два тіла – залізне і сонно-дерев’яне.
Незабаром я вже летів над безлюдними вулицями, кивнувши крилом над дахом манюні.
Спи, маленька, а я передам на хвилях ранкової зорі в твої сни дитячу казочку про тисячу зірок-магнітів північного сяйва…

Зображення

Тево… працівників репресивних органів прошу заспокоїтись – «манюня» на той час цілком самостійна повнолітня людина четвертого курсу медичного інституту ::yaz-yk:

Знов тойво… на фото не мій автомобіль, а от на другому - моє засніжене місто.


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 18 листопада 2015, 08:04 
Офлайн

З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Повідомлення: 485
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 80 разів.
Коли заходив в Ідіотську тему, то звернув увагу на цифри кількості відвідин форумчанами цієї теми - 11111. Пригадався гидкий випадок в небі. Льотна термінологія трохи відрізняється від нормальної. Деякі слова в ефірі буває важко розібрати і це може фатально нашкодити. Тому, наприклад, номер літака 57 називають "полсотні сєдьмой чи полста сєдьмой", адже серед різного шуму ефіру легко помилитись - "пятьдєсят-шестьдєсят". Особливо це важливо, коли передають тиск аеродрому для барометричного висотоміра, можна смертельно помилитись потім з фактичною висотою.
Так ось, сам не чув, але розповідали колеги. При польотах по трасі всі літаки, навіть військові, мали п'ятизначні номери. По перших цифрах легко було зрозуміти тип літака: 85 - Ту-154, 65 - Ту-134, 46-47 - АН-24, 30 - АН-30 і так далі.
Летів в сибірському небі московський Ан-12, у них номери починаються з 12 чи 11. Так ось, у цього літака був щасливий номер 11111, схожий на палки. А сибірська погода така, що часто сідаєш не там куди летів, потрібно в таких випадках шукати запасні аеродроми і вияснювати про керосин, обслуговування, ночівлю. Рідко, але буває, що диспетчер управління повітряним рухом мадама. Ось якраз в тому випадку так і було - позивний "Пастушка" і в ефірі аеродрому мадам. Командир-москаль так браво в ефір "Пастушка, пять палок на ночь прімєтє?"
Можливо, це був перший задовго до масового розвитку інтернету хештег #дебілибля...


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 18 листопада 2015, 12:54 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 19 лютого 2011, 21:40
Повідомлення: 468
Подякував (ла): 2 разів.
Подякували: 4 разів.
Район міста: Обочина
sibstupa написав:
алекс74 написав:
це знайоме відчуття, в "копчику аж свербить" :hi_hi_hi: .

Як чудово, що Ви вмієте так з гумором делікатно описати те, що я так брутально обзиваю очкодавством :-)
А взагалі-то, багато чого в сучасні автомобілі перебралось з літаків. На літаках давним-давно був протиюз на шасі, це допомагає не викотитись за межі посадочної смуги. Тепер більшість авто з ABS, і тормозна рідина, котра не притягує воду також аналог гідравлічної рідини в системах літака. А мастило-синтетика? А Webasto на авто, це ж ВСУ (вспомогательная силовая установка) літака – додатковий двигун для різних систем. Все це і багато чого перебирається в автомобілі.
Тепер я навіть лоба не морщу в сибірський мороз. В двигуні синтетика, в салоні комп’ютер. А Webasto підігріє мотор та салон перед моїм приходом до комфортної температури в любий мороз. Прийшов, натиснув кнопочку запуску як в літаку і полетів… пардон… поїхав, хоча деколи і полетів.
Ну хіба ж не літак?!

Зображення

Аж не віриться, як було колись.
В січні була справа. В січні тут стоять Хрещенські морози. Земля в цей час так промерзає, що вночі в тиші кімнати чути як фундамент тріскає від трансформації мерзлого грунту. Їздив я тоді на ВАЗ-2108. Приїхав в гості до знайомої манюні ввечері і навіть не планував там на довго залишатись, адже рано-вранці у мене дуже ранній виліт. Але ж мадами вміють напустити такого чарівного туману, створити такий грайливий ажіотаж, загорнутись в таку кружевну вуаль, що мізки любого розуму приплюсне, як наковальнею.
Можете уявити собі скільки того кружева прийшлось зняти з прекрасного тіла. З дитинства знайоме почуття розгортання цукерки, в нетерпеливому очікуванні насолодження. Ну, і само собою якось так сталося, що я не готовий вже був покинути затишні стіни і відправитись у морозний простір.
Планую собі: зараз поставлю будильник на дві години ночі , щоб вийти запустити двигун і прогріти. Інакше вранці я його фіг запущу і це вже реальна загроза моїм польотам.
Так і зробив. Серед ночі по команді довбаного будильника, як зомбі, спустився на вулицю до машини. Дзвінке промерзле повітря відразу перехопило дух, ясно що морозяка лупонув далеко за -30. І навіть вітер, безумовно, був неймовірно привітний і ласкавий на фоні тієї температури.
Вставив ключ в замок дверей машини і вже зрозумів, що проблеми починаються. Оці години стояння на морозі не пройшли для машини даремно. Ключ провернувся дуже важко, але основне було попереду. Натиснув на ручку дверей і відчув як вона клацнула і вмерла. В її механізмі відкриття зламався силуміновий елемент від морозу. Це вже я пізніше його побачив, коли розбирав і ремонтував. Все, двері відкрити не можу. Пішов на другу сторону до других дверей. Те саме. А у ВАЗ-2108 тільки двоє дверей, ну і ще ззаду двері є в багажник. Остання надія. Там інша конструкція – нажимна кнопка і вона не підвела. Лізу в машину ззаду через салон і пробую запустити мотор. Хрін там. Машина заплакала. Клацнуло пару раз стартове реле і вмерло разом з світловим табло приладів. Акумулятор здох, просто замерз. Ясно, що потрібно швиденько зняти його і занести в ванну під гарячу воду. Таке вже проходив, це у сибіряків перша реанімація.
Тягну за важіль відкриття капота і знову «дзинь» - важіль став зайвим елементом конструкції. Від морозної напруги не витримав стальний тросик відкриття капота, лопнув. То навіть не 3,14здець, то повний 3,14здець. Тепер треба лізти під машину, знімати бляшанку захисту, просовати руку знизу між радіатором і решіткою бампера та пробувати добратись до пружини відкриття капота. Взяв з багажника стару хутрову льотну куртку, кинув під машину і давай відкручувати болти кріплення захисту. В рукавицях якось не виходить крутити, прийшлось зняти. Хто крутив гайки на морозі, той знає цей кайф. Промерзлий метал ніби током б’є. З годину промучився – поки один відкрутиш, поки руки погрієш, поки поматюкаєшся… А час іде. Сходив погрівся та чаю гарячого попив тихенько, мала щасливо спить.
Відкрив врешті-решт капот і дістав акумулятор. Поставив в теплу воду його, а сам думаю, як то буду двигун запускати. Через годинку тягну акумулятор на вулицю і пробую запустити мотор. Не знаю з якого разу і якими маніпуляціями, але завівся двигун. Ото було радості! Прогрів його з півгодини і побіг сам грітись. Сам промерз, здається, до останньої кісточки. Але ж нє, як тільки трохи оговтався, то відчув, що кров таки забігала. Відігріти замерзле тіло можна тільки другим теплим тілом. Лізу до малої, а вона нуль емоцій. А на часах вже половина п’ятої ранку, у мене вже і часу вільного особливо немає для довгих прелюдій, через годинку вже треба на аеродром. І так її кручу і сяк – ніякої реакції. Шо за фігня, ще не стара, щоб втратити здатність в любий момент ночі захоплюватись сексом. Нє, думаю, раз вже навіть машина на морозі загуркотіла, то і ти у мене застогнеш. Аж прямо азарт мене взяв, так просто не здамся. Добився свого! І радість така, що вдалось оживити за ці години два тіла – залізне і сонно-дерев’яне.
Незабаром я вже летів над безлюдними вулицями, кивнувши крилом над дахом манюні.
Спи, маленька, а я передам на хвилях ранкової зорі в твої сни дитячу казочку про тисячу зірок-магнітів північного сяйва…

Зображення

Тево… працівників репресивних органів прошу заспокоїтись – «манюня» на той час цілком самостійна повнолітня людина четвертого курсу медичного інституту ::yaz-yk:

Знов тойво… на фото не мій автомобіль, а от на другому - моє засніжене місто.
Виходить, що з машиною получився не гірший "сєкас" ніж з манюньою :hi_hi_hi: В такі моменти ми дійсно ставали "ідіотами" і були готові, на такі подвиги, що мушкетери відпочивають :hi_hi_hi:

_________________
..... дорога мой дом, и для любви,это не место!... (БИ-2)


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 19 листопада 2015, 00:17 
Офлайн

З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Повідомлення: 485
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 80 разів.
Ох, і вмієте ж Ви зачепити чутливі сенсори душі – мушкетери, гусари, козаки…
При всій цій нелегкій справі служіння своєму Гетьману, коли кров ллється як вино і чуби тріщать - досить-таки веселе проведення часу дозвілля. Втратили ми ту родзинку, коли "секс не за розкладом"…
Скажу чесно, попередню Вашу фразу "аж в копчику свербить" я, як справжній ідіот, спочатку прочитав "аж в кончику свербить", вибачаюсь :smu:sche_nie:


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 19 листопада 2015, 00:43 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 19 лютого 2011, 21:40
Повідомлення: 468
Подякував (ла): 2 разів.
Подякували: 4 разів.
Район міста: Обочина
Ото "під півіще" (мав час) перечитав всю "тємку". Ну шо сказати.... Моментами плакав ;;-))) зо сміху, так файно були описані різні моменти. А деякі інші Ваші оповідання-спогади навпаки, налаштовували на "серйоз".Ну як колись кричали в кіно " сапожнік- рамку " тобто "дафайте" продовжуйте згадуйте і пишіть.

_________________
..... дорога мой дом, и для любви,это не место!... (БИ-2)


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 19 листопада 2015, 00:53 
Офлайн

З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Повідомлення: 485
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 80 разів.
Дякую!


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 20 листопада 2015, 13:02 
Офлайн

З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Повідомлення: 485
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 80 разів.
Хочу вибачитись перед форумом і попрощатись. П’ять років назад я “запустив сюди дурника”, котрий провів свою рекогносцировку та розвідку. Отримавши таким чином для себе інформацію про більшість активних форумчан, почав тут щось писати. Ніхто мене звідси не гонить, просто sibstupa втратила підйомну силу. В вакуумі без додаткової енергії політ неможливий, бовтатись просто на орбіті не бачу сенсу.
Можливо мені не вдалось показати винятковий паралельний світ ідіотів в цих опусах, не знайшов такі слова, щоб вони, як ключ, відкрили двері в найпотаємніші області ваших душ, куди всі так бояться пускати сторонніх, за скромністю життєвого досвіду.
В які кутки Галактики занесе мене попутний вітер, можливо, пізніше якось повідомлю.
Якщо хтось тут продовжить щось писати під псевдо sibstupa – знайте, що просто хтось підібрав пароль до особистої скриньки.
Тево… Удачі всім і миру!


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 20 листопада 2015, 13:30 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 19 лютого 2011, 21:40
Повідомлення: 468
Подякував (ла): 2 разів.
Подякували: 4 разів.
Район міста: Обочина
:cry_ing: :cry_ing: Шкода.Дуже шкода...Ідіотських вчинків напевно у 90% форумчан були,я теж не безгрішний і повірте наслово "чудік" ще той. Але Ви своім літературним талантом тут дуже високо (на мою думку) задерли планку опису своіх спогадів і більша половина форумчан, які читають Ваші дописи ,просто-напросто "ачкують", щось написати,бо sibstypa наисав " кручіше".

_________________
..... дорога мой дом, и для любви,это не место!... (БИ-2)


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 20 листопада 2015, 13:47 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 01 березня 2009, 01:17
Повідомлення: 4086
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 16 разів.
Подякували: 181 разів.
Район міста: центр
Попутного вітру в кормову частину тіла у всіх починаннях.
А може таки лишитеся??? Вас не вистачатиме багатьом.

_________________
Ёж - птица гордая... Пока не пнешь - не полетит.
Сеяли разумное, доброе, вечное! — А выросло тупое, злобное и сдохло рано.


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 21 листопада 2015, 16:03 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 15 грудня 2003, 00:17
Повідомлення: 2964
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 25 разів.
Подякували: 69 разів.
Район міста: Черьомушки
sibstupa написав:
Хочу вибачитись перед форумом і попрощатись. П’ять років назад я “запустив сюди дурника”, котрий провів свою рекогносцировку та розвідку. Отримавши таким чином для себе інформацію про більшість активних форумчан, почав тут щось писати. Ніхто мене звідси не гонить, просто sibstupa втратила підйомну силу. В вакуумі без додаткової енергії політ неможливий, бовтатись просто на орбіті не бачу сенсу.
Можливо мені не вдалось показати винятковий паралельний світ ідіотів в цих опусах, не знайшов такі слова, щоб вони, як ключ, відкрили двері в найпотаємніші області ваших душ, куди всі так бояться пускати сторонніх, за скромністю життєвого досвіду.
В які кутки Галактики занесе мене попутний вітер, можливо, пізніше якось повідомлю.
Якщо хтось тут продовжить щось писати під псевдо sibstupa – знайте, що просто хтось підібрав пароль до особистої скриньки.
Тево… Удачі всім і миру!


Ну, блііііін, а я тікі прилетіла!... Політ був норм! :ya_hoo_oo: Туди - з веселими пригодами, як от запізнення літака і збій усієї програми. Зате - знайомство з новими людьми (Оля з Києва і якийсь чувак з Франції, який зустрічав Олену з Одеси у Стамбулі. Ми його навчили вимовляти "Я тебе кохаю", а не "Я тйєбя лйу-блйу").
А назад - без пригод в польоті, але з пригодами у Львові!. Відписалась, як і обіцяла, чуєте мене, sibstupa, прийом!!!

ЗображенняЗображення

ЗображенняЗображення

ЗображенняЗображення

ЗображенняЗображення

ЗображенняЗображення

_________________
Ворогів я закидаю квітами – у труні. Сальвадор Далі


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 15 жовтня 2016, 07:42 
Офлайн

З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Повідомлення: 485
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 80 разів.
Пишу під емоціями від спілкування з рresent в сусідній темі. Парадокс. Я пішов з цього форуму, бо надоїло буркотіння в порожнечу. Present пішов з теми, бо йому надоїв діалог.
Вхоплююсь за любу ниточку спілкування, в спробі знайти відповіді на свої питання, бо ніякі зустрічі не бувають випадковими.

"За крайні 100 років наука дала більше ніж релігія"
Це різні речі. Практична наука сильна лише на Землі і лише побутово. За тропопаузою - простір для теорії і формул. Релігія якраз прямує вище тропопаузи за межі свідомості, хоч і примітивно.
Хрін я повірю у випадковість існування людей випадковістю розташування і побудови атомів (я вже провів вчора експеримент, ви в курсі). Занадто феноменальний збіг обставин, феноменальний порядок у всьому, до самої останньої дрібниці. Думаю, умови були навмисно встановлені з метою дати нам життя. Тільки ким?

Щоб відповісти на це питання не достатньо наук. Існує купа теорій, аж до теорії матриць, що ми живемо в комп’ютерній симуляції. Не сильний я в цьому, правда.
Мені пощастило лише легеньким дотиком доторкнутися до чогось неземного. Половину життя провів в небі, вивчав специфічні науки від аеродинаміки до космічної навігації, крок за кроком всмоктуючи якісь краплини з тоненьких струмочків інформації, котрі доступні людству. Вірніше, до яких людство допущене Вищим Розумом. Мені не стидно за себе. Щоб бути професіоналом, я взяв по максимуму, хоч і вузьконаправлено. Тому, показати на ділі можу більше, ніж розказати та обгрунтувати теоретично.

Я вмію пройти в нічному небі в суцільних хмарах з однієї точки в другу по повітряній дорозі так, щоб не вийти за межі траси, не відхилитися від заданої лінії шляху більш як на 10 кілометрів (на сучасних швидкостях це лише 30-40 секунд польоту), бо такі жорсткі повітряні правила. Людство навчилося це впевнено робити поки що тільки до тропопаузи і помаленьку робить перші кроки на орбіті за межами гравітації Землі. Ось тут і починається саме цікаве. Міжгалактичні польоти, зоряна навігація. У любої нормальної людини дух захопить від можливості на кінець дізнатися що ТАМ далі, що таке наша планета і де кінець Всесвіту. Чи тільки земляни такі унікальні, що у нас виключні умови для життя? Існують мільярди галактик, які на мільярди років старше нашої. І ніяких фактів (майже) іншого розумного життя. Може це елемент скритності інших цивілізацій перед колонізацією Землі?

Ньютон, думаю, дорого би заплатив за можливість практично підтвердити свої математичні розрахунки і формули на інших планетах з іншою гравітацією та в аномальних зонах деформованого часу і простору, такими ж математичними розрахунками передбачених багатьма вченими. Але не дано. До цих пір людству не дано. Таке враження, що Вищий Розум не дає технологій і не пускає нас далі.

Дуже великий шанс що ВІН є. Занадто багато збігу історичних артефактів. Наприклад, використання людьми тисячоліття назад технологій різки матеріалів з феноменальною точністю дотику після обробки, переміщення ваги, котру зараз не можемо перемістити без володінням технологією антигравітації. І, як по команді в ДНК, бажання людей служити своєму творцеві, про що говорить більшість релігій.
Чому люди шукають хто Бога, хто Аллаха, люди всього світу, навіть аборигени ізольованих територій і островів, вірять у якогось свого бога. Ніби всі зговорились. Чи всі запрограмовані? Який він той програміст, той Вищий Розум?
Хрін знає скільки тисяч років тому назад ще Платон припустив, що те, що ми бачимо, може бути зовсім не реальним.
Хвора столітня бабця в сім'ї благає собі смерті, бо вже нема сил далі мучитись і щиро запитує Господа чим вона завинила перед ним. А вам не приходило в голову, що це все персонально навколо вас крутиться? Що це все може бути змодельованою ситуацією лише для конкретно вас, щоб підштовхнути вас до якихось дій, якихось почуттів, щоб дати саме вам шанс перейти на новий вищий рівень... чого? Рівень комп'ютерної гри чи рівень побудови вашої аури-карми по програмі ще якоїсь технології, котра поки нам невідома і воює з матрицею, але незабаром витіснить комп’ютери, як свого часу мобільний телефон потіснив поштових голубів. І якраз тому новому Вищому Розуму необхідні наші висвітлені аури-карми.
По ту сторону нашої свідомості можуть бути зовсім не люди. Зовсім не Бог, якого ми бачимо в Храмах. Інші істоти, які приховують свою присутність і граються в якійсь лабораторії вселенських масштабів у свої космічні забавки, дихаючи вухами, натискаючи кнопочки на клавіатурі не обов'язково пальцями, а імпульсами мозків, хвилями світла очей.

Думайте, сперечайтеся.
А я в потоці попутної квантової заплутаності на цей раз відбуваю на мальовничі поляни в край казкарів-фантастів і реінкарнуюсь тут знову, як тільки проявляться цікаві дописи та теми


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 15 жовтня 2016, 17:28 
Офлайн

З нами з: 05 вересня 2008, 07:01
Повідомлення: 2020
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 409 разів.
Подякували: 89 разів.
Район міста: центр
з поверненням

_________________
Графік показу кінотеатру Прем'єра


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 16 жовтня 2016, 07:10 
Офлайн

З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Повідомлення: 485
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 80 разів.
Ruslana TS написав:
з поверненням



Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
Відображати повідомлення за:  Сортувати за  
Створити нову тему Відповісти  [ 164 повідомлень ]  На сторінку Поперед.  1 ... 7, 8, 9, 10, 11

Часовий пояс UTC + 3 годин


Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей


Ви можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете додавати файли у цьому форумі

Знайти:
Вперед:  
cron

Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Український переклад © 2005-2010 Українська підтримка phpBB