Місце спілкування ковельчан (і не тільки)
Сподобався форум - постав +1 
Сьогодні: 15 грудня 2017, 16:58

Часовий пояс UTC + 3 годин




Створити нову тему Відповісти  [ 164 повідомлень ]  На сторінку Поперед.  1 ... 6, 7, 8, 9, 10, 11  Далі
Автор Повідомлення
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 26 вересня 2015, 12:26 
Офлайн

З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Повідомлення: 485
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 80 разів.
Ruslana TS написав:
чи може ти тушуєшся? :du_ma_et:


Межі інтелекту у всіх різні. Площу мого інтелекту займає вузьконаправлена інформація. І якраз саме тут ховається мій невеличкий комплекс власної ущербності – деколи мені важко швидко висловити сучасними українськими словами технічні терміни, дійсно трохи морожусь, на жаль в моїй сільській українській мові такі слова майже не зустрічаються. Але росту потихеньку

Щодо цікавих тем на форумі і діалогів. Руся, глянь на зірочки в назвах тем. Це ж вони ідентифікують фабулу теми з підвищеним інтересом форумчан, чи не так? Дійсно, деякі теми мені не цікаві. Але читаю майже всі, надіючись що щось зачепить. Шкільні теми зовсім не торкають, бо за роботою не мав часу туди навідуватись, навіть на випускний не попав, геть "не в темі". Тепер тільки надіюсь внуків в школу водити, але це коли ще буде…
Також уникаю соціальних тем про комунальне життя міста, тут у мене тупо бракує місцевої інформації та досвіду, щоб повноцінно на такому рівні як Гном, Нектон чи Андровіт вести дискусію. Та й більшість цих проблем для мене зовсім не проблеми – тут я можу якраз тільки постібатись. У деяких тем вже з першого допису не бачу перспектив. Хоча любу тему при бажанні можна "витягти", але ж ліньки.
Теми, які мене притягують (та і не тільки мене, це ж видно з статистики), в такий час для України не дозволяють мені в повній мірі рівноправно вести аргументований діалог. Такий зараз час, що аргументи просто розтопчуться славаукраїнцями. Зверни увагу в яких темах у тебе добавлялись подяки в профілі.
Тому і пишу більше дурником та в улюблену ідіотську тему.

Оффтопимо ми з тобою зараз звісно, але коли вже зачепили тему життя форуму, то скажу своїх пару слів. Адміністрація форуму його просрала. Не знайшли аргументів (фінансів?), щоб втримати цікавих дописувачів-старожилів, котрі були «вічним двигуном» форуму і тепер не можуть винайти свій «вічний двигун» - якийсь креатив. Варіанти рішення завжди є. Треба щось робити. І ніякі відкаряки "соцмережі з’їли народ" я не приймаю. Мене самого, при нагоді, годинами мотає між різними серверами, але в шухлядах лежить магніт, котрий притягує до якихось певних речей і я завжди обов’язково туди зайду, де б не був до цього. Треба щоб тут було щось цікаве, щоб кожен знаходив для себе те, що його хвилює. Щоб молодь могла доторкнутись до життєвої мудрості, а аборигени ділились тією мудрістю. Щоб десь в головах спрацьовував той магніт і люди заходили сюди. Не треба, щоб вони тут жили годинами. На хвилину, на секунду. З цього все почнеться. Потім і розкрутити їх на дописи буде легше. Давно пора власникам цього форуму потратити пару гривень на бухло з какавою та зібрати модераторів і гуру-аборигенів (може в Мінську?) та сильно подумати що ж далі робити…

Тево… Може почнемо відродження форуму з твоєї кіношної теми? Ну тако, креативненький анонс.

Незабаром під халявну каву і попкорн в нашому залі! Нова гостросюжетно-бойова екшн-фільма! Коротенький анонсний пересказ:

Марсіанський Центр Proxima Centauri, стурбований крайньою ступенькою схвильованості, уважно стежить за місією Галактичного Миротворця в західному містечку Ковель.

Галактичний миротворець відправляє в Тропопаузу телеграфу:
«Психологія людей не змінилась - злодії сьогодні чистять людські кишені в натовпі на майдані, де відбулася страта пійманого вчора злодія. Ніхто не робить якихось висновків, ніхто не вчиться на чужих помилках. Кожен раз, як тільки активісти добираються до хлібного місця, забувають про свою благородну ціль і починають хапати, як в останній день життя».

Центр Proxima Centauri приймає рішення направити ШБ (шатлобус) з групою реагування в Ковель. Для виходу на зв'язок використовують законспірований ресурс ФорумК.

Галактичний Миротворець по команді Центру вербує агентів і агентес з місцевих жителів для визвольної боротьби.

Галактичний Миротворець розраховується з агентами стогривневими банкнотами, але отримує їх назад з надписами помадою на купюрі «Сходи з нею до клозети», «Миротворцю від Котика» та іншими.

Агенти Миротворця починають установку лазерної курсо-глісадної системи посадки для стратосферних ШБ на березі місцевого водосховища, котре навіть з Космосу видно. Глибоко законспірований секретний агент під хитрим алогічно-абетковим псевдо abcd проводить всі необхідні розрахунки і виміри. Всі отримані секретні дані для внесення в галактичні навігаційні системи і автопілоти позначені агентом на БульБульМапах ФорумК.

Галактичні капітани ШАТЛОБУСів детально вивчають фотографії місцевості щоб бути обережними на посадці і випадково не зруйнувати дамбу водосховища, що неминуче викличе гибель унікальної в Галактиці зеленої річки з місцевою рибою, котра занесене в зелену книгу Галактики, бо вміє влітку плавати на спині.

Увага! Фільмег не рекомендується для перегляду адміністрацією Ковеля – на деяких кадрах демонструються галактичні біотуалети. Фільма утримує в напрузі до кінця. Фінал фільму несподіваний.
Слава Невагомості!
Гравітації Слава!


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 09 жовтня 2015, 13:21 
Офлайн

З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Повідомлення: 485
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 80 разів.
Знову не пускають на форум


Востаннє редагувалось sibstupa в 09 жовтня 2015, 13:30, всього редагувалось 1 раз.

Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 09 жовтня 2015, 13:22 
Офлайн

З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Повідомлення: 485
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 80 разів.
Ніколи не розумів різних письменників і їхнього творчого життя в муках, коли вони пишуть і переписують, поки не задовольняються результатом. Я пишу під настрій на бігу якісь нотатки чи тези в смартфон чи планшет і то якщо про що згадаю. Потім іноді (в п’ятницю) все об'єдную під настрій. А зранку лише викреслюю матюки і все! Писанина готова. Мені не потрібно мучитись і щось фантазувати, щоб сподобатись комусь. Я пережив сам свої емоції. Їх і можу описати.
Знову ще раз повторюсь, для мене важливий контакт з форумчанами. Любі жарти, зауваження чи матюки в мою сторону дають мені якусь енергію, пробуджують якісь спогади і тоді я готовий на свою нову писанину. Буду битись лобом на цьому форумі до останнього – поки лоб не трісне чи електрику форумчанам не вимкнуть в Ковелі.

З чого ж почати? Майже кожен день першу половину мого життя я топтався в небесних просторах. Більше 6-ти тисяч різних епізодів по льотній книжці. Кажуть, не буває двох однакових польотів, зльотів і посадок. Не вірте, буває багато монотонних і польотів і посадок. Коли погода стоїть мільйон-на-мільйон і на горизонті ні однієї хмарини, а літак топче повітря як утюг. Не кожен політ залишає слід і чомусь вчить. Це звичайна робота. Просто життєвий простір інший. І чим більше піднімаєшся в небо, тим більше стираються грані небезпеки. Та й техніка стала надійною, в порівнянні з першим літаком Можайського.
Почну з одного польоту, котрий пам’ятаю до цих пір і відчуваю на душі якийсь тягар.

Я тоді вже літав молодим командиром корабля. Виконав нічне завдання в відриві від бази і почав зниження на чужому аеродромі. З мого боку помітно як починає народжуватись новий день. Мені завжди подобається спостерігати це чудо. Як там, де має зійти сонце, по всьому небу розповзається золото. Як величезне хмарне море повільно повзе на мене знизу і раптом, за пару секунд до того як ми зануримось туди, його поверхня покривається золотисто-рожевим нальотом сотні сонячних променів.

Зображення


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 09 жовтня 2015, 13:23 
Офлайн

З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Повідомлення: 485
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 80 разів.
Добралися до ліжок і впали спати геть вимотані за ніч. Розбудили нас незадовго до обіду. Термінове завдання. Дивлюсь по карті на кінцеву точку маршруту. Одного разу я вже там сідав. Справа в тому, що туди летіти не так далеко, а ось звідти наказано прямим рейсом швиденько на базу. Там заправлюсь повністю і ледве дотягну додому. У нас на цьому літаку додатковий бак паливний встановлено, тому мене і підняли. Я був ближче всіх до точки і можу повернутись звідти без додаткової посадки на дозаправку. Забрати потрібно наших спеціальних хлопців з завдання.

А тут все ще пізня осінь. Швидким кроком рухаємось на медконтроль, ступаючи по наповненому осінньою вологістю листю. Я б з задоволенням подрімав би під цей казковий шелест тихо падаючого листя ще пару годинок. Та треба поквапитися злетіти.
Злетіли. Я в своїй стихії. Для мене ж це ніби ковток чистого повітря після важкої атмосфери маленької тісної кімнати. Звідкись відразу з'являється більше енергії і сил, неначе основна енергія Всесвіту не доходить до землі якихось пару кілометрів і саме тут людина підключається до Галактичного генератора Думок, Ідей, Емоцій... Моя зона комфорту.

Ледве закінчується злітна смуга і через пару секунд входимо в королівство низьких суцільних хмар. Поки прибираємо шасі та закрилки і починаємо перший розворот, загорається світове табло «обмерзання». Навіть не встиг розгледіти як наростає лід, а ми вже йдемо по верхній кромці
Вмикаю автопілот. Машину вхоплює і міцно тримає якась сила, жорстка і владна, не схожа на людську, і я обережно прибираю руки з штурвала. Борт йде сам. Працює система автоматичного управління. Швидкість на висоті не відчувається, тільки біля землі. Вся краса перед тобою, ти один її бачиш, хочеться щоб всі це бачили і пораділи разом.

В небі багато часу для роздумів, якщо політ спокійний. Про що я в цей час думаю?
Про тишу малолюдних нічних провулків десь там внизу та старече хропіння смертельно втомлених від життя людей. Про приближення катастрофічних змін в країні. Про ту ніч, коли гарнюня відчепилася від мого тіла лише на кілька хвилин. Про розцілований вузенький слід, оставлений на шовковому загорілому тілі тоненькою резинкою її трусиків…

На землі навряд чи я буду наступного разу прискіпливо оглядати крісло в автобусі, якщо в попередній поїздці воно було роздовбаним і не досить зручним. Це не критично. Просто сяду на любе вільне місце. А тут все трошки по-іншому. Тут важливі любі дрібниці. Адже тут хода по повітрю без опори під ногами і без можливості зупинитися в повітрі, перекурити і обдумати становище. І хоча я думаю про своє, паралельно очима контролюю роботу всіх систем та слухаю мелодію двигунів, щоб не пропустити яку проблему. Саме тому, як тільки виключився правий двигун, я був готовий до цього. Літак смикнувся, втративши симетрію тяги двигунів, але нормально спрацювало автоматичне управління креном. Виконали першочергові дії. Дивлюсь на прилади і не можу зрозуміти що сталося, чому він виключився. Всі параметри були в нормі. Я нічого не пропустив. Некондиційним паливом заправили? Але ж лівий апетитно лопає той керосин і параметри в нормі. Від хлопців чув, що на цьому типі літака деколи дуркує електронний блок і буває помилково виключає двигун. Я уявляю собі це так: спить собі спить цей електронний мозок і сняться йому якісь свої еротичні сни. А потім в якийсь момент по його тілу оргазмом проноситься неправильний електрон енергії від бортової мережі і електронний мозок підскакує, як деколи мій очкодав в паніці з просоння. Прокидається, і поки дійде до тями, починає несвідомо робити якісь некоординовані рухи.


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 09 жовтня 2015, 13:24 
Офлайн

З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Повідомлення: 485
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 80 разів.
Мля… Скоро рубіж повернення. Це точка маршруту, над котрою ти приймаєш рішення з урахуванням всіх умов польоту – летіти далі чи повертатися. Далі по маршруту вже немає запасних аеродромів. Дотягти до аеродрому призначення можна та і треба край як. Але який сенс? Навіть якщо там сяду нормально, то злетіти не маю права з одним несправним двигуном.
Перша думка попробувати запустити його. Ризик великий, якщо електроніка спрацювала правильно. Бо можу спалити двигун і викликати пожар. Страшніше цього в повітрі може бути тільки душман з серпом на правому пілотському кріслі.

Кнопка «запуск в повітрі» мозолить очі. Проаналізував, ну не було ж ніяких ознак ненормальної його роботи. Кнопку натиснув і весь напружився, екіпаж також. Слухаю як по технології роботи екіпажу доповідають «запуск-оберти-температура-температура не росте-температура не росте-температура не росте…»
Бля! Невдалий запуск. Не хоче. Втомився. Чи дезертир?
Буду пробувати ще. Роблю холодну прокрутку і знову запуск. Двигун запустився. Всі параметри в нормі. Від серця трохи відлягло, але відсоток тривожності залишається великим.

Деколи внизу розсмоктуються хмари і вже видно як змінився ландшафт місцевості під нами на трохи для нас незвичний. Наближаємося. Знову внизу суцільна хмарність. Знижуємось. При вході в хмари складається враження, що час зупинився. Не відбувається НІЧОГО! Перші секунди здається, що завис у просторі без верху і низу, і тільки авіагоризонт - єдина опора в цьому хиткому світі.
Ми на своїй території, але наказ був знизитись і притиснутись до землі за 150 кілометрів до точки та придушити радіотехнічними перешкодами любі локатори спостереження за нашим літаком. Наш літак повинен з'явитися і зникнути, немов примара.

Пробили хмарність, знизились максимально і вже контролюємо висоту візуально та по радіовисотоміру.
Вже трошки залишилось летіти. Попереду знову сірувато-біла імла. Хоча в цьому районі рельєф місцевості якраз не гірський, все-таки занепокоївся. Невже й далі буде низька хмарність? А якщо туман? Пізно восени тут бувають тумани. Тутешній туман вирішив перевірити як я вмію управляти літаком по приладах? Помилка може коштувати дуже дорого – це твоє життя.
Вийшли на привідну радіостанцію і візуально будуємо «коробочку». Увійшов в глісаду. Максимальна зібраність. Посадочної смуги як на аеродромі тут немає. Тут грунт кілометрів на п’ять в любу сторону. Ніби рівний був колись.
Машина побігла по землі, здіймаючи за крилом руді фонтани піску і пилу. На щастя, грунт виявився рівним.
Не можна розслаблятися поблизу поверхні планети. Вона дуже рідко допускає настільки щасливі винятки зі своїх жорстоких правил.

За часів СРСР таких псевдоаеродромів вздовж кордонів наготували на відкритих грунтах чимало. Завезли і закопали паливо, боєприпаси. Так, про всяк випадок. Тут тільки кілька бійців охороняють закопані цистерни.
Наші хлопці і техніка вже тут.
Підраховую якою буде злітна маса літака з керосином у всіх баках. Перевищує максимально дозволену. І набагато. А ще бентежить думка про двигун, чи витягне на максимальному режимі. Я сильно протупив, коли після зарулювання в зону заправки машинально дав команду виключити двигуни. ІДІОТ! Хай би собі він працював. Можна на землі 30 хвилин працювати двигунам на малому газі. За цей час всі будуть вже в літаку.

Спостерігаю за завантаженням і думаю. Хлопці виконали свою роботу. Вони на межі фізичних можливостей людини. Вже доводилось їх вивозити. Йде вивід військ з Афганістану в унісон з різко активізованими наступальними діями моджахедів. 40-ва армія залишає Афганістан з розгорнутими бойовими прапорами і з почуттям виконаного військового обов'язку. Проходження урочистим маршем здавалося керівникам Імперії шалено красивими. А не просто божевільним.
Думаю, що цей підрозділ вийшов по дорозі Герат – Мари, тому мене сюди і направили. Не можу все це за один раз забрати. Заберу хлопців по-максимуму, а техніка попрямує далі.

Зображення


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 09 жовтня 2015, 13:25 
Офлайн

З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Повідомлення: 485
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 80 разів.
Раптом до мене підходить якийсь священник. Справжній піп в калошах на босу ногу! Звідки він тут взявся? Що він тут робить? Несе Боже слово людям на краю землі і може знову переїжджає кудись? Поряд на землі сидить сім'я священника: попадя і діточки малі.
Розмова у нас з ним тяжка. Просить забрати їх звідси. Кажу йому, що ніяк не можу, літак дуже перевантажений і не знаю чи взагалі підніму його зараз в небо. Він уважно подивився мені в очі і лише сказав:
- Всім нам прийдеться колись відповідати перед Богом...
- Саме тому і не можу Вас взяти. Там також в літаку люди і я не маю права ризикувати їхнім життям. Зараз для мене кожен кілограм на рахунку.

Після цих слів розвертаюсь і йду до літака. На душі якось відразу стає тяжко. Дійсно не знаю як буду підніматися в небо. Не можу злити керосин, бо можу не долетіти до бази без ще однієї заправки на якомусь аеродромі по трасі. Не маю такого права. Є наказ доставити як можна швидше хлопців на базу. Там вже і медики чекають.
Пройшов кілька кроків і чомусь обернувся. Щось підкотило до горла, бо нічим не можу йому допомогти. І знаєте що я побачив? Батюшка стояв шепотів молитву і хрестив мене! Він просто добив мене цим. Я залишаю його тут і хто зна коли ще сюди прилетить знову якийсь борт. Можливо, я не залишаю йому ніяких шансів, а він молиться за моє здоров'я.

Я сам натиснув кнопку запуску спочатку лівого двигуна. Запуск нормальний. Тепер, Боже допоможи! Запускаю проблемний двигун. Двигун не запускається. Друга спроба. Ніяк. Знову холодна прокрутка і залишається ще один дозволений запуск. Якщо не запуститься, то все. Більше не дозволяється. Четвертий запуск, навіть вдалий, по прильоту перекине мене в кращому випадку на інше службове місце. Добре якщо хоч на місце стрілка в якомусь літаку.
Боковим зором помічаю, що батюшка все стоїть збоку літака і хрестить і хрестить...
Знову тисну кнопку запуску. Як же тягнуться ці секунди...
“Запуск, оберти ростуть, температура росте”. Це самі прекрасні слова в моїй авіагарнітурі за цілий день!

Починаємо вирулювати і я відразу відчуваю як важко управляти колесом передньої стійки шасі. Великою вагою літак прибитий до землі. Зльотний режим. Утримую якісь секунди на гальмах і слідкую за приладами роботи двигунів. Все в нормі.

Плавно відпустивши гальма, я стежу як літак витримує напрямок.
У міру зростання швидкості потихеньку тягну штурвал на себе. Потрібно розгрузити передню стійку. Машина безкінечно довго біжить, ліниво задирає ніс і на якісь сантиметри піднімається над землею – закінчується тряска.
Прибираємо шасі і я ще довго набираю швидкість, поки літак впевнено не лягає на потік. Пілотувати корабель після досягнення необхідної швидкості вже було нескладно, він стійко зайняв своє місце у повітрі, став слухняний рулям і легко керований.

Попробую включити автопілот. Весь в стані негайно втрутитися в управління в разі неадекватної його поведінки. Після включення автопілота я перевірив чи він правильно тримає крен в розвороті і йде спокійно як утюг. Двигуни впевнено тягли його в небо. Поплив цілком слухняно в тугому і спокійному повітрі. Машину не шелесне. Всі стрілки застигли. І час як застиг, хоча йдемо ми на максимальному крейсерському режимі. Розхід палива тепер не хвилює. На моїй стороні тепер попутний вітер і через годину-другу безліч обладнаних аеродромів для нічної посадки. Будемо намагатись поспішати все-таки додому.

Я вже бачу в небесній височині першу зірку. Коли хмари заволокли небо під нами, під крилом літака я бачив тільки біле марево, осяяне світлом місяця. Між нами давно існує магічний зв'язок. Він частенько чекає на мене в піднебессі, щоб відразу повести прямою дорогою додому. Це якась фантастика. Ніби набираю в свої вітрила енергію місячного сяйва і небесними галсами рухаюсь від світла однієї зірки до іншої.

І сказав Бог: хай буде світло. І стало світло. І побачив Бог, що воно гарне і відокремив Бог світло від темряви, і назвав світло днем.

А ще Бог придумав Місяць. Коли нічна земля закрита хмарами і там сирість та сипить мокрий сніг, то в небі за хмарами дуже часто місячне сяйво і ясно як вдень…

Весь зворотній рейс пройшов якось занадто легко, незважаючи на втому.
Лише на посадці прийшлось пробивати потужну суцільну хмарність майже до самої землі. Це набагато важче ніж їхати в повній темноті на машині. Там хоч фари вихоплюють пару ближніх метрів і є якийсь час на виконання екстрених дій. Так можна довго їхати і проїхати весь путь. В літаку так неможливо – твоя дорога похила і через якийсь час неминуче відбудеться зустріч з землею. Чекаю землю і кожну клітинку тіла насичую скаженим адреналіном.
Метрах на 80-ти вивалюємося з хмар і ось вона смуга в сяйві посадочних вогнів.

Повернувся додому, вмостився в м’якому кріслі, налив собі чарку коньяку. Принцип відомий – нервові клітини не поновлюються, але промиваються. Відразу стало якось затишно. І раптом як блискавка – а як же там той батюшка? Чи приютили його якісь добрі люди, чи забрали наші? А може так і ночують вони там під відкритим небом…
Знову стиснулось серце, а тягар совісті так і залишився назавжди зі мною до сьогоднішнього дня.

Зображення


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 09 жовтня 2015, 18:29 
Офлайн

З нами з: 05 вересня 2008, 07:01
Повідомлення: 2021
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 409 разів.
Подякували: 89 разів.
Район міста: центр
Повернувся додому, вмостився в м’якому кріслі, налив собі чарку коньяку. Принцип відомий – нервові клітини не поновлюються, але промиваються. Відразу стало якось затишно :men:

_________________
Графік показу кінотеатру Прем'єра


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 10 жовтня 2015, 04:38 
Офлайн

З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Повідомлення: 485
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 80 разів.
Тебе тОркнули саме ці три речення з тієї кількості, що я написав вище? Жаль… Чи ти спеціально заводиш мене? Є купа наказів внутрішніх, котрі можуть позбавити любителя зеленого змія значної частини майбутньої льотної пенсії, і сім’я може не отримати більшу частину допомоги, якщо після катастрофи в трупі льотчика знайдуть цю біду. Хоча різних подібних випадків знаю достатньо. Чи ти просто заздриш: нічна тиша… коньяк-мартіні… флюїди… :mi_ga_et:
В небі часто ідіотизм більше зло, ніж синька. Пам’ятаєш? «Сантехнік похмелиться і видужає – ідіот ніколи».

2000-й рік, липень, літак Ан-72 внутрішніх військ МВС РФ, рейс Моздок – Чкаловський. 5 членів екіпажу. На борту 4 генерала і 23 полковника. Нічого собі солянка, ага? А, ще забув про основного героя – ще одному полковнику не вистачило м’якенького місця в салоні і командир корабля посадив його в пілотській кабіні. Це основний момент.
Трохи порушу послідовність розповіді і скажу про себе. Возити в кабіні екіпажу когось крім екіпажу взагалі-то категорично забороняється. Мені доводилось деколи перевозити різних журналістів у різні цікаві місця. Ну і як ото не запросити в кабіну пілотів якусь гарнюню. І їй потім буде можливість розбавити свій текст сильними емоціями, і нам цікавіше час польотний проходить :smu:sche_nie:

Так ось, продовжу. Злетіли якраз після проходу грози і попали в нормальну бовтанку. Коли добряче трясе і кидає вверх-вниз, то це не подобається не тільки людям, але й техніці. Ви вже знаєте, що навіть при польоті в спокійних умовах на ешелоні може бути хибне спрацювання електроніки, про саме це я писав вище. Ну а в бовтанку буває в пілотській кабіні сеанс світломузики – починають моргати різні сигнальні табло в звуковому супроводі. Тут основне для екіпажу розібратись і не пропустити справжню біду.
В процесі набору висоти в бовтанці на 3000 метрів у них загорілося сигнальне табло "користуйся киснем". Таке табло дуже часто в ігнорі у льотних Менів. От якби там загорілося табло "користуйся пивом", то, думаю, екіпаж відразу би почав екстрене зниження на аеродром і всі побігли б галопом в бар. Ну а так бортінженер прийняв це за чергове хибне спрацювання. В результаті після набору 8000 метрів у всіх наступила гіпоксія – кисневе голодування. У літака дійсно трапилася розгерметизація салону. Всі відключились. Тільки автопілоту все пофую, він електрончиками живиться, а не молекулами кисню. Але ж під час сильної бовтанки ні один тверезий пілот не включить автопілот. І от саме той полковник-пасажир в кабіні пілотів виявився з дуже міцним організмом. А може просто харчі полковницькі більш калорійні, чи багатолітній вантаж кисневого голодування в тісних накурених кабінетах проявився. Не знаю що, але саме він прийшов до тями. А літак вже з невеличким креном увійшов в спіраль і тако собі енергійно знизився з 8000 метрів до 1500.
Ще відмічу, що той полковник раніше літав бортмеханіком на вертольотах і зараз ще польотував трохи. Між нами кажучи, я думаю він сам напросився пролетіти в кабіні з пілотами. А вони і не відмовили своєму по крові.
Ну так ось, прийшов він до тями і вирівняв літак. Потім розтормошив екіпаж і всі врятувалися. Уявляєте які янголи-хранителі у командира корабля? Це ж не просто той полковник їм був подарований, нічого просто так в цьому житті не відбувається. Хоча… Для ідіотів придумана інша реальність.

Звісно, я би міг сам з різними емоціями і образами розповісти про ці хвилини в своєму стилі, але навіщо переказувати те, про що непогано сам той полковник повідав. Ось почитайте тут (вибачаюсь за ru, ліньки шукати ua):
http://www.sovsekretno.ru/articles/id/2709/
чи тут
http://www.semya.ru/articles/podvig/ost ... inuti-1346

Так що, Руслано, ніколи не знаєш, що гірше: алкоголізм чи ідіотизм. Я втікав від ідіотів на землі в небо, але як же я помилявся… Там також буває цікаво. Думаю, у нас буде час про все ще поговорити. Для чогось же Вищий Розум прив’язав мене до цього форуму :-):

Розповідайте про свої ідіотські випадки, про що чули, запитуйте про щось. Радий буду любому діалогу.


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 10 жовтня 2015, 04:54 
Офлайн

З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Повідомлення: 485
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 80 разів.
Цитата:
На высоте три тысячи девятьсот метров в пилотской кабине неожиданно зажглась тусклая красная лампочка, приказывающая экипажу надеть кислородные маски. Командир глянул на лампочку и успокаивающе махнул рукой: врет прибор! Сейчас приборы постоянно врут - их теперь на заводах делают тяп-ляп, на коленке, не то что раньше. И никто за их вранье не отвечает.
Загоревшаяся красная лампочка означала, что у пилотов разгерметизировалась кабина, а этого не могло быть. Конечно, натянуть кислородные маски ничего не стоило, но не хотелось лететь, извините за выражение, с намордником - эта нахлобучка мешает и думать, и действовать, и принимать решения.


Завжди доставляє велике задоволення як журналісти "влазять" в тіло і мізки пілотів. Особливо коли ще мадама десь описує внутрішній світ осіб з пісюкатими відростками. Поржав :-)


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 11 жовтня 2015, 07:15 
Офлайн

З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Повідомлення: 485
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 80 разів.
На справжню дружбу не може вплинути ні час ні географічне положення. Нещодавно зустрічалися з колегами. Є про що згадати. Спілкуємось тепер все більше по Інтернету, це набагато все спрощує, але все ж не підмінює живе спілкування. Я радий, що у мене є справжні друзі в самих різних місцях глобуса. У такої дружби немає Минулого Часу. Відчайдушні романтики і реалісти, просто сміливі люди. Різні характери, різні періоди, в кожен з яких і я сам був різним. Стоп-стоп-стоп, а то понесе зараз на мегабайти дифірамбів. Ви не забули часом, що все ж таки тема про ідіотів?

Радий був на зустрічі побачити Сергія. Товаришували з ним раніше сильно. Якось я вже писав про самогонну церемонію у нього вдома. Скільки з ним не зустрічаюсь, з голови не стирається один випадок.

Одного весняного дня мені поступив наказ перевезти підрозділ спеціальних хлопців в пункт призначення. Злетіли нормально. Десь на метрів 300 увійшли в вологу хмарність і загорілося табло «обмерзання». Перевірив автоматичне включення системи анти-обмерзання. Потім побавився трохи і ручним управлінням поскидав лід. Вже в наборі десь після ешелону 1500 метрів помітив по приладу, що якось швидкість не так збільшується на цьому режимі і літак якось подригує. Подумав, що інтенсивність обледеніння літака була велика і йому важко везти таку масу льоду на собі. Звично глянув на всі прилади і раптом грім серед ясного неба – горять червоні лапочки шасі. Ми не прибрали шасі? Я ж давав команду "прибрати шасі". Ніхто не звернув уваги – екіпаж ідіотів!
Ні, кран шасі знаходиться в положенні "прибрано". Значить шасі не сховалися і я не проконтролював. Переводжу РУДи на малий польотний газ і зменшую швидкість польоту. Пробую кілька раз випустити і знову прибрати шасі. Толку нуль. Доповідаю і починаю знижуватись та повертаюсь на аеродром. Заводять прямо на четвертий розворот для посадки. В мізках крутиться одна думка: шасі несправні і можуть скластися під вагою літака після контакту з посадочною смугою. Таких випадків багато в історії авіації. І добре, якщо вони всі синхронно складуться. Тоді літак просто проповзе на пузі як свиня в канаві і зупиниться. Крило високо розташоване, пожежі не буде. А якщо раптом несподівано складеться лише якась одна стійка основного шасі? Все, останній акробатичний пірует...

По спині побігли мурашки. Та які там мурашки – справжні мамонти, а не мурашки.
По правилах потрібно знизитись метрів до 100 і пройти над посадочною смугою, щоб на вишці керівник польотів в бінокль роздивився шасі і дав інформацію мені. І що вони побачать? Якщо шасі стоять під кутом, то ясно, що складуться на посадці. А якщо стоять так як треба, то хто мені дасть гарантію, що вони стали на замки і зафіксувались. В любому з цих випадків їхня інформація через бінокль мені нічого не дасть. При посадці з несправним шасі любий пілот діятиме так, ніби в любий момент вони можуть скластися. Це наш закон життя і смерті. І будеш так ювелірно примощувати літак на полосу, як свою долоню на тендітну жіночу попу. І не розслабишся ні на секунду в очікуванні "дасть – не дасть"… пардон… "складуться – не складуться" до самої зупинки літака. Може щось з гідросистемою, саме вона відповідає за роботу шасі. Якщо гідросистема є причиною, то в любий момент може продовжитись диявольська гулянка – можна раптово залишитись без управління літаком. Таких випадків багато в авіації. Наїлися хлопці землі і прикрилися нею навічно.

Аналізую параметри роботи гідросистеми і нічого негативного не знаходжу. Але ж не все прораховується. Зараз так, а через хвилину гопак. Приймаю рішення відразу моститися на запасну грунтову полосу без проходу над вишкою. Я не той зразковий відмінник-вояка, у котрого при небезпеці промитий мозок впадає в ступор і починає спочатку виконувати гімн, а потім читає інструкцію.
Зараз люба зайва хвилина в повітрі грає проти мене. Хай потім хоч погони знімають – кастрація в країні заборонена відразу після Петра :a_g_a:
Зайшов і сів обережно в супроводі кількох пожежних машин. Тільки руки на штурвалі стали мокрими.

Було стандартне розслідування, котре виявило, що напередодні на цьому літаку мій товариш Сергій виконував посадку в складних умовах на іншому аеродромі. В результаті грубо приземлився з боковим юзом, погнув штоки гідроциліндрів випуску шасі. Потім на зльоті у нього шасі не прибралися і він вирішив мовчки потихеньку долетіти на невеликій швидкості додому – відстань була хвилин на 30 льоту. На базі сів нормально. Нікому про це не сказав, а пішов шукати варіанти винно-коньячного вирішення проблеми. Там роботи було на півдня: підняти літак домкратами і замінити гідроциліндри.
Цей літак не часто літав з-за специфічного його використання. Але вже через кілька годин раптом поступив наказ терміново перекинути підрозділ хлопців, а іншого вільного борта не було на базі. Ну ось мені це все і випало. Ніхто з інженерів про проблему з шасі ще не знав.

Сергій переживав, коли дізнався, що саме я так вляпався. Хоча міг би він на всяк випадок хоч якось попередити, якусь записку вкласти в бортжурнал.
Не порахував це великою проблемою? А мені, крім нових сивих волосин, ще прийшлось викручуватись: чому я з неприбраними колесами набрав таку висоту і перевищив максимально дозволену швидкість польоту з випущеними шасі.
Він просто не думав, що літак так швидко знову полетить. Більше Сергія вже не підпустили до літака. Сказали мудакам там нема місця. Я і зараз не рахую його мудаком. Просто звичайний ідіот.


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 11 жовтня 2015, 07:29 
Офлайн

З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Повідомлення: 485
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 80 разів.
Зображення

Грішаня, з щасливим поверненням на форум :dr_ink:


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 12 жовтня 2015, 14:30 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 15 грудня 2003, 00:17
Повідомлення: 2964
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 25 разів.
Подякували: 69 разів.
Район міста: Черьомушки
Ruslana TS написав:
Повернувся додому, вмостився в м’якому кріслі, налив собі чарку коньяку. Принцип відомий – нервові клітини не поновлюються, але промиваються. Відразу стало якось затишно :men:


Розбираємо на цитати? :a_g_a:

(Ех, ну чого мене сюди принесло читати про польоти напередодні польоту, га?.... :sh_ok: )

_________________
Ворогів я закидаю квітами – у труні. Сальвадор Далі


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 13 жовтня 2015, 06:22 
Офлайн

З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Повідомлення: 485
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 80 разів.
irma написав:
Ех, ну чого мене сюди принесло читати про польоти напередодні польоту, га?.... :sh_ok: )


… і заверещали вони коли ВІН дав їм слова і навчив їх говорити:
- І на фіга Ти засвітив нам Сонце вдень, коли і так ясно?!!
… і засвітив Він їм Місяць… (уривок з літопису про древніх ідіотів)


А й справді, як так може бути, щоб якийсь велетенський вибух створив і Землю і Всесвіт? Звідки такий збіг сприятливих обставин, щоб все було продумано до дрібниць? Ото щоб Місяць був розташований біля Землі так, щоб стабілізувати орбіту нашої планети, саме такий нахил її обертання і зміну зими на весну, а літа на осінь. Всі гравітаційні сили для нас, щоб у нас були сприятливі умови для розвитку життя. І атмосфера. І вода. Та й з тим Місяцем загадок повно. Земля ось крутиться кругом своєї осі. А Місяць? Кругом Землі крутиться, а навколо своєї осі ні. І ми не знаємо толком що там на темній стороні. Якість темні сили?

Ще в давнину жреці, маги і астрологи, які вивчали діяльність людей, рух зірок і планет, з'ясували, що настрій, самопочуття і доля окремої людини залежить від заходу і сходу небесних світил, від їх розташування відносно один одного. Вони довели, що місячний цикл робить сильний вплив на людину і досягли глибокого усвідомлення того зв'язку, який існує між життям людини і рухом небесного тіла.

Зображення

Не знаю як на кого, а на мене Місяць впливає позитивно. Я відчуваю особливу вібрацію випромінюваних ним тонких частот, котрі дарують нескінченний запас енергії і на підсвідомому рівні активізують діяльність розуму.
Це у кого як, вірніше кому що посилається. Дехто навпаки, в дні повного місяця, відчуває підвищену ступінь фізичного і душевного неспокою.
Саме тому лікар льотного підрозділу і командир у нічні рейси відправляють лише істинних ідіотів без глибоких страхів на підсвідомому рівні. А то був випадок, коли особливо емоційний льотчик милувався місяцем та занадто наблизився до нього. І піднялася раптом з глибин його черепних шухляд, накопичена і приспана до пори до часу, інформація стародавніх часів. Він пригадав, що в певні періоди Місяця активізуються сили зла з темних глибин Всесвіту: відьмаки, чорти та інша нечисть. І відчув він, що вони хочуть захопити його літак. І побачив, що вже один чорт сидить у нього на крилі. Сидить той чортяка і скалить до нього зуби :de_vil:

Злякався льотчик, а хто б не злякався?! Ото летить він і не знає що далі робити. А чортяка вже що тільки не виробляє на тому крилі: і скаче, і дупу покаже, і морди різні йому квасить – геть розпоясався, падлюка. Зрозумів льотчик, що хоче та тварюка захопити літак. Натиснув кнопку зв’язку і каже керівнику польотів:
- Хлопці, гвалт! Чортяка з Місяця сидить у мене на крилі і ось-ось захопить літак. Зараз буду катапультуватись!
Добре, що на землі керував польотом нормальний ідіот з наших, ото він також вирішив розважитись, щоб час чергування швидше та веселіше пройшов:
- Слухай, чоловіче, зараз щось придумаємо. Обмалюй мені того гавнюка, а то може це той, що недавно у мене з льоха втік. Які там у нього роги, копита, якого зросту?
Ну, льотчик розповідає на землю все про того злидня пісюкатого, заспокоївся трохи. А керівник польотів вислухав його та й каже:
- Слухай, чоловіче, а давай візьмемо ми його в полон. Ти давай лети обережненько, крилами не мотай, щоб він не злетів ненароком. І знижуйся потихеньку, а я тут зара хлопців зберу і ми його зловимо, як сядеш. Зрозумів?
Зрадів льотчик! Як то він сам до такого не додумався? Це ж ще й орден можна буде отримати…
Приземлився він так ніжно-ніжно на п’ять балів з п’яти, ну а там його вже чекали "хлопці" :-) :-) :-) :med_ses_tra:

PS.
Ірино, у тебе нічний рейс чи вдень? Глянь-но на фази місяця. Хоча, краще я тобі державну таємницю видам. Перед рейсом візьми в Duty Free не менш як 0,25. А як сядеш в крісло, то даси той хабар чорту, очкодаву, чи хто там появиться в салоні чи на крилі. Я завжди так роблю. Вони потім хропуть собі у мене під кріслом до самої посадки.
Тільки тево… вони ніколи не появляються з кабіни пілотів. Якщо ж звідти хтось вийде і буде просити – не давай!

Все буде нормально, як і завжди! Відпишись потім тут на форумі як все було. Щасливої подорожі!

Зображення


Востаннє редагувалось sibstupa в 13 жовтня 2015, 07:06, всього редагувалось 1 раз.

Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 13 жовтня 2015, 06:30 
Офлайн

З нами з: 20 лютого 2010, 10:05
Повідомлення: 485
Подякував (ла): 21 разів.
Подякували: 80 разів.


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Ідіоти ковельські (і не тільки)
ПовідомленняДодано: 13 жовтня 2015, 10:35 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 15 грудня 2003, 00:17
Повідомлення: 2964
Звідки: Ковель
Подякував (ла): 25 разів.
Подякували: 69 разів.
Район міста: Черьомушки
sibstupa написав:
PS.
Ірино, у тебе нічний рейс чи вдень? Глянь-но на фази місяця. Хоча, краще я тобі державну таємницю видам. Перед рейсом візьми в Duty Free не менш як 0,25. А як сядеш в крісло, то даси той хабар чорту, очкодаву, чи хто там появиться в салоні чи на крилі. Я завжди так роблю. Вони потім хропуть собі у мене під кріслом до самої посадки.
Тільки тево… вони ніколи не появляються з кабіни пілотів. Якщо ж звідти хтось вийде і буде просити – не давай!

Все буде нормально, як і завжди! Відпишись потім тут на форумі як все було. Щасливої подорожі!

Зображення

Рейс післяобідній, пересадка. Літак троха не такий:
ЗображенняЗображення
Фаза Місяця: спадаючий (це нічого такого? :ti_pa: ) І така важлива заувага: я не даю хабарііііів!!!!
А взагалі, я обожнюю політ!) Я просто обалдєваю від висоти і панорами, яка повільно пливе за віконцем ілюмінатора. Це важко описати словами, це божественно.
Дякую за підтримку і всі побажання!) Відпишусь.

_________________
Ворогів я закидаю квітами – у труні. Сальвадор Далі


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
Відображати повідомлення за:  Сортувати за  
Створити нову тему Відповісти  [ 164 повідомлень ]  На сторінку Поперед.  1 ... 6, 7, 8, 9, 10, 11  Далі

Часовий пояс UTC + 3 годин


Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей


Ви можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете додавати файли у цьому форумі

Знайти:
Вперед:  

Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Український переклад © 2005-2010 Українська підтримка phpBB