Для попередніх дописувачів: Чоловікова бабуня померла майже в 92 роки. За два роки до смерті вона поламала ногу, і весь цей час не ходила. Кожного дня вона все стогнала, де ж та смерть, але коли їй приносили якісь ліки, крім цитрамону, вона боялася, що її хочуть отруїти.
Я зараз не скажу точно, де читала, але є інформація, що в одній з країн, де узаконена евтаназія, смертельно хворому, який хоче померти, видають шприц з отрутою, а він вже сам вирішує, коли зробити укол. Так от, із тих людей уколи собі робили десь біля 10% пацієнтів, а решта все одно вибирали життя.
Легко розмірковувати про смерть, поки вона не стоїть у тебе на порозі.